МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. З 1660-го по 1680-й роки менські сотники змінювалися по кілька разів на рік
“Менщина” продовжує публікацію допису Дмитра Казімірова про Менську сотню Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях
У 1662 році на уряді менського сотника з’являється Василь Софонович Сахновський – перший відомий представник менської сотницької династії. У 1654-му він згаданий як козак Бабського куреня. Наступний більш-менш повний склад сотенного правління зафіксований у 1672-му. З цього моменту сотня вже остаточно знаходиться в Чернігівському полку. Однак за цей рік сотник мінявся тричі. Спершу на цій посаді згадувався Роман Корсун, потім – Тарас Левченко та Федір Дорошенко, син менського козака Онисима Дорошенка. Також відомі отаман Василь Сахновський та війт Степан Кир’янов. Федір Дорошенко 17 червня 1672 року був присутній на раді у Козачій діброві при обранні гетьмана Івана Самойловича. Разом з іншими сотниками Чернігівського полку підписував Конотопські статті. Брав участь у Другому Чигиринському поході 1678 року, де отримав поранення. Також загинуло 11 та поранено 7 козаків Менської сотні.
У 1681 році менським сотником був Габриель Гуринович, який походив з родини менського козака Ониська Гуриновича. Відомо, що він мав млин на річці Бреч, де заснував слобідку Габриєлівку та Бориловку. 20 липня 1689-го Гуринович продав млин та ставок переяславському полковнику Леонтію Полуботку. Також він заснував хутір Гуриновський в околицях Домашлина. Сьогодні — це село Гуринівка Корюківської громади. У сучасній топоніміці Мени ця назва збереглася за північною околицею міста.
Брат Габриеля Кузьма Гуринович позначений як менський сотник у 1682 році у присязі царю Петру Олексійовичу. Василь Сахновський був тоді городовим отаманом, а хорунжим – Павло Якименко. Серед курінних отаманів у присязі згадувалися колишні менські сотники Федір Онищенко (Дорошенко), Михайло Войченко та Роман Корсун.
Загалом в період 1660–1680-х років сотники змінювалися часто, а подекуди – кілька разів на рік. За припущенням історика-архівіста О. Лазаревського, в другій половині XVII cтоліття обрання сотника ще залишалося народним привілеєм. Сотники, відчуваючи таку залежність від виборців, мусили інколи поступатися власними інтересами.
Ситуація стабілізується з появою на сотенному уряді Івана Леонтійовича Курського (Курки або Курочки), який на ньому затримався найдовше саме в XVII столітті. Він був сином священика, значним військовим товаришем та походив з Корсунського полку. Вперше згадується менським сотником у 1681 році, а потім з вересня 1685 по лютий 1696 роки.
Посилання на першу частину: tinyurl.com/5n8ukxn2
Посилання на другу частину: tinyurl.com/34cu2rb9
Джерело: tinyurl.com/nmvjpkwk
“Місцеві медіа”