До кінця XIX ст. у селі школи не було. Неписьменними у Степанівці було більше 90% мешканців.
У 1886 році була відкрита церковно-приходська школа. Знаходилась у церковній сторожці біля Троїцької церкви. Першим вчителем був Поляков Леонтій.
Навчалося близько 12 дітей. Вартість навчання становила 1 руб. за місяць. Основна увага зверталася на вивчення «Закону Божого», арифметики, чистописання та читання.
У 1904 році в селі відкрилась земська школа, яку побудували на пожертвування місцевого поміщика, генерала Даниловича Григорія Григоровича.
До 1 класу приймались діти 10 – 12 років. Навчання було безкоштовним, а тому школу відвідувало багато дітей. Було 4 класи (2 комплекти по 20 – 25 учнів у кожному класі).
Деякі випускники Степанівської земської школи вступали до навчальних закладів в інших селах. Так, наприклад, до Стольненського Міністерського училища, до Менської профтехгімназії, Андріївського вищого початкового училища, Сосницької жіночої гімназії.
У 1935 році початкова школа була реорганізована у семирічну. Кількість учнів та вчителів зростає.
Директором школи було призначено Павла Філоненка, якого через рік перевели у Волосківську школу, а пізніше забрали на фронт радянсько-фінляндської війни.
У 1940 році у школі було 139 учнів і 11 учителів. Починаючи з 1960 року школа стала восьмирічною.
1976 року школу було закрито. Дітей старших класів переведено у Волосківську восьмирічну школу. Початкові класи пропрацювали ще 2 – 3 роки в приміщенні сільської бібліотеки, а потім їх перевели у Волосківці.
Будівля колишньої земської школи — це приміщення Степанівського МНВК.
Приміщення Степанівської школи було реконструйоване, збудували додаткові приміщення, обладнано територію.
У 1977 році відкрито Степанівський навчально-виробничий комбінат трудового навчання та професійної орієнтації учнів. Там навчались учні 9 – 10 класів з половини середніх шкіл району.
З 1989 – оновлено навчально-матеріальну базу, введено нові профілі навчання.
Джерело: Менський краєзнавчий музей ім. В.Ф. Покотила https://bit.ly/3LJz4R9