Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Нещодавно до фондів Менського краєзнавчого музею ім. В. Ф. Покотила надійшла унікальна група експонатів, що при більш детальному вивчені може переписати історію не тільки Чернігівщини а й цілої України.
Це два бронзових предметів, один ідентифікувати не складно – серп, інший дуже схожий на зубило. Обидва предмети були виявлені жителем села Дягова – Калюжним Леонідом Григоровичем під час виконання земельних робіт. Предмети знаходились в безпосередній близькості один до одного та близько до поверхні. Після більш детального вивчення виявилось, що вони ідентичні предметам так званої катакомбної культури раннього бронзового віку.
Катакомбна культура охоплювала сучасний Південь і Схід України, Подоння, Поволжя, Північний Кавказ сучасної Росії, частково Молдову та Румунію. Її датують 2700 – 2000 рр. до. н. е. Сама культура була локалізована на початку 20 ст. на території басейнів Сіверського Дінця та Дону. Єдиної точки зору серед науковців немає щодо походження даної культури, але більшість вважає, що вони прийшли з більш південних регіонів, деякі їх називають пращурами носіїв індоарійських мов та самих індоаріїв.
Назву культурі дав обряд поховань, а саме у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні переважно на правому боку (символ зародку в утробі матері). Небіжчиків посипали червоною вохрою, можливо, як символом вогню. Заглиблення (яму) обкладали дерев’яними колодками та робили перекриття.
У похованнях знаходять залишки масивних коліс, вірогідно підводи, яка везла небіжчика. Інколи до могили клали стрікало, яким користувалися погоничі биків.
У похованнях часто зустрічаються різні магічні предмети – фетиші. Це, у більшості, вирізані з кістки символічні зображення голови бичка. Для цієї культури характерні горщики у формі яйця з нестійким гострим дном. Посуд прикрашений мотузковими штампами, що пов’язує дану культуру з культурою шнурової кераміки.
Під час розкопок зустрічаються кам’яні, кістяні та бронзові знаряддя праці, кам’яні грузила тощо. Не в усіх курганах катакомбної культури були поховання, інколи, коли родичі не могли з тих чи інших причин фізично поховати людину, тоді до могили клали речі небіжчика та «ляльку» із зображенням двійника померлого.
Представники даної культури займались у більшості скотарством (велика рогата худоба, вівці), у лісостеповій частині було поширене свинарство. Знахідки зернотерок пояснює вживання в їжу мучних виробів.
Для Чернігівщини такі знахідки, що відносяться до катакомбної культури, не виявлені. Подальше дослідження даних знахідок зможе пояснити як походження даних предметів, так і шляхи їх потрапляння в середнє Подесення.
Ці знахідки, що зараз проходять науково-фондову інвентаризацію, вже зовсім скоро можна побачити в експозиційних залах музею.
Джерело: https://bit.ly/3kx8Zc2