МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. У 1654 році в реєстрі Менської сотні налічувалось 374 козаків та 18 отаманів
Менщина продовжує публікувати розповідь Дмитра Казімірова про Менську сотню Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях.
На підтримку тези про існування Менської сотні всередині XVII століття міг свідчити той факт, що вона формувалася на основі Менської волості з центром у місті Мена. Її власники за доби Речі Посполитої – кокенгаузький староста Зигмунт Казановський та коронний підкоморій Адам Казановський (1623–1645), а потім – чернігівський каштелян, київський воєвода Адам Кисіль здійснювали активну колонізаційну діяльність, відновили старі та заснували нові села та слобідки. Ймовірно на той час Мена вже мала статус міста, дві системи укріплень – міські та окремий замок, де знаходилось помешкання Киселя. Повідомлялося про існування у Мені замкового суду, ратуші, двох церков, ковальського, кравецького та шевського цехів.
Про них та Менську сотню в цілому йдеться у “Присяжних книгах Ніжинського полку 1654 року”. Московські емісари: стольник Михайло Дмитрієв і піддячий Степан Федоров, які 20 лютого 1654 року приводили до присяги царю Олексію Михайловичу місцеве населення, залишили детальний опис менської фортеці та її церков. У складі Менської сотні вони зафіксували села Куковичі, Макошин, Дягова та Бабичі (Баба). У “Присяжних книгах” подані перші докладні відомості про сотенну старшину та населення Менської сотні. Згадуються сотник Степан Данилович, осавул Богдан Найденовський, хорунжий Прокіп Богданов та писар Семен Мартинович. У реєстрі налічувалося 374 козаки та 18 отаманів. Два козаки з цього переліку – Василь Пазуха та Мисько Адаменко раніше служили боярами в Адама Киселя. Також в документі переписані 490 міщан.
Як Менська сотня потрапила до Ніжинського полку – поки що незрозуміло. Прогалини в джерелах не дозволяють точно сказати про належність сотні до певного полку і в наступні роки. Наприклад гетьман Юрій Хмельницький в своєму універсалі від 16 квітня 1660 року повідомляючи про наступ поляків, поряд з менським сотником, звертався до очільників сотень, що згодом входили до Ніжинського та Чернігівського полків. У 1665-му Мена згадувалася у списку з 87 міст та містечок Чернігівського полку під назвою “Роспись городом всех полков на сей стороне Днепра”. Її подав гетьман Іван Брюховецький в Малоросійський приказ під час перебування в Москві. Про належність сотні до Чернігівського полку свідчить універсал чернігівського полковника Дем’яна Ігнатовича від 28 червня 1668 року. Він звертався до менського та киселівського сотників, застерігаючи від посягань на володіння Максаківського монастиря.
Посилання на першу частину: tinyurl.com/5n8ukxn2
Джерело: tinyurl.com/nmvjpkwk
“Місцеві медіа”