Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Село засноване у 2 пол.17 ст. Існує дві версії походження назви населеного пункту. Перша: Городище – пам’ятник «города» що зник у полум’ї монголо-татарської навали. Друга: село мало церкву Архистратига Михайла, від якого пішла назва населеного пункту – Городище Михайлово («Древній город» належав князю Михайлу).
Миколаївська церква. Унікальна пам’ятка дерев’яної монументальної архітектури Лівобережної України. Зведена 1763 р. Первісно тризубна, триверха. Складалася з квадратного бабинця, восьмигранної центральної дільниці та гранчастого вівтаря. Кожен зруб завершено двозаломним верхом на восьмерику. Стіни зрубів нахилено до середини, завдяки чому створюється так звана „телескопічна перспектива”, яка ілюзорно збільшує висоту кожної дільниці. Внутрішній простір всередині розкрито вгору до зеніту бань, які з’єднані між собою за допомогою фігурних арок-вирізів. У цій церкві застосовано рідкісний конструктивний засіб зв’язку 3-х зрубів, що перешкоджає осіданню масивного середнього зрубу. У 1888р. добудовано південний і північний рукави, до бабинця – притвор з дзвіницею (не збереглася), змінено форму верхів. Всередині церкви частково зберігся розпис. На сьогодні церква розібрана і перевезена в Пирогово до музею архітектури і побуту.
Михайлівська церква. Ближче до центру села, за річкою, на підвищенні стоїть теж дерев’яна, з горизонтальною шалівкою Михайлівська церква. (1880р.). Однобанна й хрещата, з прямими кутами та загостреними деталями, вона є характерним зразком однотипної та дещо сухуватої провінційної еклектичної архітектури.
Джерело: http://bit.ly/2C6CYAW