МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Галина Сироткіна: “Меняни у їжу воїнів поклали розтертий дурман, щоб помститися за вбитих родичів”

Продовжуємо публікацію праці Галини Сироткіної “Із гумором про серйозне”, де вона викладає своє бачення обліку літочислення Мени.
“Річка Мена була глубокою та судноплавною, і була умовною межею між Чернігівським та Новгород-Сіверським князівствами, а сам населений пункт мав гарне географічне положення. Це допомагало менянам боротися з нападниками в різні пори року. На берегах річки Мена проводився обмін товарами. Звідси і походить однойменна назва населеного пункту – Мена (від слова “міняти” або “обмін”).
Згідно тексту “Лаврентіївського літопису”, воїни братів Ярославичів підійшли до річки Мена 3 березня 1067 року за новим стилем, а за старим – 21 лютого. Був дуже сильний мороз.
Згідно переказів, які побутують на Менщині, це військо не мало наміру вступати у бій з менянами. Було послано для перемов 3 монахів, по одному від кожного з братів Ярославичів на переговори із охоронцями мосту через річку Мену.
Посланці просили, щоб пропустили військо Ярославичів обігрітися, попити теплої води, трохи якоїсь їжі, та сіна або соломи для коней.
Посли у відповідь почули: “Вас пропустимо, а решту – ні!”. Розлючене військо Ярославичів неповагою менян до таких же самих людей у складі війська і до тих людей, що потерпають від тортур Всеслава Полоцького на Сосниччині, зі злістю вступили в бій на річці Мена, а потім бій перекинувся на населений пункт Мена.
Ярославичі повбивали злорадно настроєних чоловіків та членів їх сімей. Ті, що не чинили опору, лишилися живими. Загиблих та поранених було багато з обох сторін.
Воїни Ярославичів залишилися в розгромленому містечку до потепління.
Згідно переказів, воїни підлікували рани та обмороження, бо був сильний мороз. Місцеві жителі допомогли заготовити харчі для воїнів братів Ярославичів. Із числа місцевих жителів підготували заміну загиблим воїнам. Також були виготовлені плоти, лодки- довбанки, виготовлено багато возів для коней.
Місцеві жителі зібрали для війська продукти харчування: бочечки з медом, вином та питною водою. Саме у винні бочечки і був добавлений сік отруйних вовчих ягід, в продукти харчування добавлено розтерте насіння блекоти та дурману (1 ст. ложка насіння дурману отруює дитину насмерть). Додавши отруту в їжу, місцеві жителі помстилися за вбитих родичів та чоловіків, які насильно Ярославичі забрали для поповнення свого війська”.
Продовження буде.
Початок читайте за посиланням
– https://bit.ly/3Bx083c
– https://bit.ly/3LhWgpT
– https://bit.ly/3SzbgCl