Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
У дипломатичній переписці московського князівства з литовським, Хоробор згадується в документах за роки 1503, 1549, 1554, 1570, 1584.
1584 р. – останній рік, коли згадується Хоробор.
На карті Гійома де-Боплана, яка була виготовлена в першій половині XVII ст., Хоробора вже нема, зате є на ній Макошин, є Сосниця, є й дрібніші населені пункти, наприклад Велике Устя.
В різних документах XVII – XVIII ст. згадується на макошинському полі «городище великое» – сліди великого міста давніх часів.
Отже, сукупність цих фактів свідчить про те, що вже в першій половині XVII ст. Хоробора не існувало. Певно, він був зруйнований під час боротьби з польською шляхтою.
Ще один факт дає підставу твердити, що Хоробор був саме біля сучасного Макошина – це назва озера Глинське як свідчення, що тут була вотчина князів Глинських, до якої входив і Хоробор. Від озера Глинського до Макошина – приблизно 10 км.
Пояснюючи походження назви Хоробор, Ю. С. Виноградський складає цю назву з двох слів: «гора» (вказуючи на урочище з цією назвою – кручу біля с. Ганнівки) і «бор», тобто бір, яким скрізь була вкрита місцевість.
Отже, зваживши всі факти, можна прийти до висновку, що Хоробор, літописне місто, згадуване в багатьох джерелах в XII – XVII ст.. , знаходилося на території нашого району.
Урочище Городок під Слобідкою – сліди значного міста (города), а невеличкий рівчак Хоробор утримує його назву.
Звичайно, це лише спроба вияснити місцезнаходження Хоробора. Для остаточного твердження про це потрібні ще факти з джерел історії та археології.
Джерело: https://bit.ly/3q5Wp6G
Частина І – https://bit.ly/34JAt9i