Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Однією з загадок в історії нашого краю є питання про те, де знаходилося старовинне місто Хоробор, яке згадується в літописах ще в середині XII ст., а певно й існувало раніше.
Щодо місцезнаходження Хоробора у багатьох істориків виникали різні припущення. Так, Філарет Гумілевський ототожнює Хоробор з Хоробичами на Городнянщині.
Більшість же істориків схильні були гадати, що Хоробор – це сучасне місто Короп. Історик П. Голубовський твердить, що Хоробор знаходився на місці Мени.
Колишній директор Сосницького історико-краєзнавчого музею Ю. С. Виноградський стверджує, що Хоробор – придеснянське місто, на місці Хоробора виникло сучасне село Макошине.
Вперше в літописі Хоробор згадується в 1153 р.: «Святослав Ольгович князь Новгород-Сіверський скупися сошлись с Изяславом Давидовичем князем Черниговским у Хоробря и утвердишася яко же за один муж быти и целовавше межи собою крест».
Зустріч між князями могла відбутись десь на межі, на кордоні їхніх володінь.
У «Опись границ Черниговских», яка відноситься приблизно до 1523 р., йдеться про ряд населених пунктів по Десні.
Цінним в цьому документі, по-перше, являється те, що села Блистова, Ушня, Хоробор згадуються поруч як такі, що знаходяться близько, в одному напрямку – «у верху Дисны». Про близькість Ушні і Блистови нема жодного сумніву, а Хоробор, отже, десь був теж недалеко, по сусідству.
Дізнаємось ми частково, що Хоробор був значним населеним пунктом: в ньому було 100 будинків, в той час як в Сосниці – 30, а в Волинці – лише 4. На початку XVI ст. Хоробор уже належав Глінським – тут є деякий зв’язок з переказом про події 1399 р. Але найбільш цінним є вказівка, що Волинка і Сосниця – прикордонні населені пункти.
Згадаємо тепер літописне свідчення 1153 р. Якщо мирний договір між чернігівським і новгород-сіверським князями був заключний «у Хоробря», в межах їхніх володінь, то десь між Хоробором і Сосницею.
А чи не наштовхує на міркування, що це дійсно так, існування за селом Жовтневим (Покровським) урочища, яке зветься Братаниця (Братова)?
Назви ж інших урочищ, розташованих у безпосередній близькості від колишнього кордону князівств дають змогу завершити розгляд питання про те, де знаходився Хоробор.
Під селом Слобідкою починається невеликий рівчак, який переривається болотом. У верхній своїй частині він має назву Криниця. Біля самого Макошина, недалеко від судоверфі, він впадає в затоку Десни, яка зветься Лиман. Тут вже цей рівчак має назву Хоробор (Хоробер). Поруч в саме село Макошин входить другий рівчак, який зовсім пересихає, під назвою Бобрик.
Коли їхати з Макошина на Слобідку, обов’язково доводиться звернути увагу на кручу, яка тягнеться понад болотом, що відділяє Слобідку від Макошина. Найвища ця круча біля самого села Слобідки. Ось це місце й зветься Городок. А городком місцеве населення завжди називає рештки поселення або укріплення (така ж назва урочища є і в с. Величківці, а саме урочище має деяку подібність до слобідського Городка).
На слобідському Городку можна знайти шматки глиняного посуду, дрібні уламки цегли. Ю. С. Виноградський приводить факти, що там дійсно було поселення, вказуючи, що на Городку знаходили шиферні прясельця, залізні і мідні кільця тощо, а також глиняні статуетки. У роботі Виноградського є вказівки про перекази, в яких говорилось, що Городок – місце, де раніше був город, що колись давно знайдено було браму від воріт і т. д. Він пише, що Городок був «пригородом» Хоробора. Давній Хоробор у Ю. С. Виноградського – це сучасний Макошин, який виник на руїнах давнього міста.
Але саме зручне положення Городка, близькість його до кордону князівств, перекази і археологічні дані, зв’язок з місцями Хоробор і Братаниця дають підстави гадати, що урочище Городок є тим місцем, де знаходиться літописне місто Хоробор.
Джерело: https://bit.ly/3q5Wp6G