МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Бої біля Макошине. Зі спогадів німецького воєначальника часів Третього Рейху Отто Вайдінгера

Олександр Ясенчук, “Північний Вектор” http://bit.ly/2G3llEg

Пропоную вашій увазі уривок з книги спогадів німецького воєначальника часів Третього Рейху Отто Вайдінгера (нім. Otto Weidinger; 27.05.1914 – 11.01.1990 р.) – «Division das Reich», який присвячений боям цього підрозділу на Чернігівщині та Сумщині у вересні 1941 р.. На час написання спогадів командир розвідувального батальйону у званні гауптштурмфюрера (капитан), дивізії «Дас райх».

Дивізія «!Дас Райх» в цей час «замикала» кільце оточення радянських військ довкола Києва. Маршрут руху підрозділу: Авдіївка-Сосниця-Мена-Макошине-Борзна-Прилуки-Ромни.

Вранці 6 вересня передові частини полку виходять до річки Десна на південь від Сосниці. Під містечком Мена 1-й батальйон наздоганяє колону противника і в ході стрімкої атаки завдає їй відчутних втрат. Оточення військ противника стає все відчутнішою. Передовий загін 3-й танкової (Берлінської «ведмежої») дивізії 2-ї танкової групи Гудеріана 7 вересня виходить до міста Конотопа. В районі міста Ромни (Сумська область – Ред.) кільце оточення має зімкнутися. Під ударами наступаючої 2-ї армії великі з’єднання радянських військ відступають по залізничному мосту під Макошине (Менський р-н Чернігівської обл. – Ред.) на інший берег Десни.

Сильна оборона на північній і східній околиці Макошине, основу якої складають два бронепоїзди, повинна була дозволити Радам утримати цей стратегічно важливий міст через Десну, ширина якої в цьому місці сягає 60 метрів. Полк з ходу починає готуватися до атаки на Макошине разом з підлеглим йому мотоциклетним батальйоном дивізії. 1 – й батальйон тим часом все ще продовжує вести запеклі бої на схід від Мени. 2-й і 3-й батальйони закріплюються на берегах Десни на схід від Макошине. Почати атаку планується о 13:30 після нальоту на Макошине пікіруючих бомбардувальників. Настає 13:30 – бомбардувальників немає, 13:45 – їх все ще немає, 14:00 – літаків не видно!

Тоді генерал-полковник Гудеріан, який перебував на КП полку СС «Дер Фюрер» в 500 метрах на схід від Макошине, наказує мотоциклетному батальйону атакувати Макошине. Батальйон відважно вривається на ворожі позиції, і зав’язується надзвичайно запеклий бій. Через труднощі з веденням артилерійської розвідки артилерія може вражати ворожі цілі тільки на околицях Макошине. О 14:30 – мотоциклісти вже давно борються на вулицях Макошине – з’являються двадцять сім пікіруючих бомбардувальників, що йдуть трьома хвилями, і, незважаючи на всі наші сигнали прапорами і ракетами, наносять бомбового удару по центру Макошине – в саму гущу атакуючих рот безстрашних мотоциклістів!

Ми несемо страшні втрати від власних бомб, і багато хто з нас посилає прокльони на адресу льотчиків. Правда, атака пікіруючих бомбардувальників принесла і позитивний результат – обидва ворожих бронепоїзда знищені, і опір противника в Макошине слабшає. В ході цього бою командир 14-ї (протитанкової) роти, унтерштурмфюрер СС Франк і командир зенітної роти, оберштурмфюрер СС Рентроп з жменькою людей прорвалися по східній околиці Макошине до мосту, сміливим кидком стрімко перетнули міст і закріпилися на південному березі Десни. При цьому вони запобігли вибуху моста, перерізавши дроти, що ведуть до вибухівки. Противник прекрасно усвідомлює небезпеку, що загрожує йому, так як він мав намір евакуювати через цей міст свої численні відступаючі частини. Він відразу ж переходить в контрнаступ.

З кожною годиною його контратаки стають все лютішими, а сам міст він тримає під таким щільним вогнем, що перекидання по ньому підкріплення стає неможливою. Всі спроби прорватися на допомогу до наших відважним бійцям виявляються марними, в денний час зробити це було неможливо. Вони повинні самостійно протриматися до темряви. Німецькі солдати вгризаються в землю на крихітному п’ятачку і утримують цей найважливіший для нас міст, успішно відбиваючи всі ворожі атаки. Унтерштурмфюрер СС Франк гине смертю хоробрих в цьому жорстокому бою. Оберштурмфюрер СС Рентроп був нагороджений за свій героїзм Лицарським хрестом. У цьому бою хоробро билися також 15-я рота і дивізіон (батальйон) штурмових гармат.

Джерело: Division das Reich, 5 Bände, Munin-Verlag, zwischen 1982 Т. ІІ

На фото: Отто Вайдінгер, бойовий шлях дивізії “Дас Райх”