Після оточень та поразок влітку 1941 лінія фронту радянських військ відступала на Схід. Через Мену на Захід йшли колони військових, а в протилежному напрямку — біженці із Заходу України, Білорусі.
В кінці серпня 1941 року територія сучасної Менської громади опинилася в німецькій окупації на два роки. Територія сучасної Чернігівської області була включена в окрему, воєнну зону, яка перебувала під владою німецького військового командування і в майбутньому мала перейти під контроль Райхскомісаріату України.
Сталінградська битва, битва на Курській дузі — стали переломними моментами 1943 року. Німеччина втратила стратегічну ініціативу та поступово відійшла на Захід, втративши захоплені території.
Наступ на Чернігівщині вели бійці 76, 77 стрілецьких дивізій та шістнадцята гвардійська кавалерійська дивізія під командуванням майора Тагіра Кусімова.
18 вересня 1943 року радянські кавалеристи обійшли Мену та відхопили придеснянські села Менського району, а 19 увійшли в саме місто, де було захоплено в полон частину гарнізону та військовий ешелон на міському вокзалі. Розпочався новий період, вже радянської окупації Менщини.
Джерело: Менський краєзнавчий музей імені В. Ф. Покотила https://tinyurl.com/2x3e8raf
Ольга Довженко “Місцеві медіа”