Александр Давиденко: “Сумніваюся я, що дармова дитяча сила допоможе. Пробували в нас хлопці власними силами (трактором) джерело розкопати, закопалися на місці старого джерела на 1, 5м, а води нема. Навіть глина суха була. Вода від нас пішла не через те, що джерела засмічені, а через те, що всі луги, які навіть при СССР ніколи не орались – розорані, + клімат змінився. А ще сюди можна віднести і споживання чималої кількості води, культурами, якими засіяні всі землі от і маємо…
Україна – аграрна держава і ввесь аграрний бізнес націлений на отримання максимальних прибутків у найкоротші терміни. Саме для цього і розорються луги з їхніми родючими, а головне вологими землями, засипаються, рівняються русла маленьких річок. В землі вносяться хімікати, які пересушують ґрунт і стимулюють рослини споживати більше води для збільшення врожаю і за 20 років у нас не тільки коефіцієнт родючості грунтів знизився, а ще й рівень грунтових вод опустився до критичного.
Тому тут треба проблему вирішувати глобально і на державному рівні. Регулювати недолуге господарювання законодавчо. І, можливо, через 20 років щось виправиться, а щось залишиться незмінним, тому що природні зміни ми не можемо змінити”
До допису “ДУМКА ЧИТАЧА. Як боротися із посухою?” http://bit.ly/39LXsy6