Юрій Стальниченко: “Розвиток громади можна реалізувати тільки почувши один одного”

Менщина
Менщина

Світлана Чичкан

Минулого четверга, 8 листопада, гостем зустрічі “Чай з…” став Юрій Стальниченко – секретар міськради.

“Менщина” та учасники зустрічі дізналися, що Юрій Валерійович менянин. Зі школи був лівшею, та через травму руки почав писати правою. Зараз може вільно писати обома руками. У школі активно займався всім, чим можна: футбол, баскетбол, шахи, настільний теніс: “Весь кістяк Менщини, що грає у шахи – всі мої однокласники”.

“При вступу до Сосницького ліцею на бухгалтера викладач на іспитах сказав, що математики я ніколи не зрозумію. Пізніше вступив до фізмату в Чернігів. Моя перша освіта – вчитель математики та фізики. Далі вступив до Чернігівського державного технологічного університету на спеціальність Фінанси”.

“Навчаючись на першому курсі інституту, для своїх одногрупників та для другого та третього курсу викладав комп’ютерну практику: MS-DOS, Лексикон, Paragon…”

“Займався гітарою, ходив на фотокружок, на різьбу по дереву, випалювання. Зараз думаю – як на все часу вистачало!”

“Всі закони, документи, стратегії, рішення, що ми приймаємо, якщо їх не виконувати і не контролювати їх виконання – це залишається папірцем. У такі моменти я хочу, щоб люди, які навколо: депутати, прості люди – щоб розуміли, що наше бачення, їхнє бачення розвитку можна реалізувати тільки спільно. Тільки коли ми чуємо один одного, коли сидимо за круглим столом”.

“Для того, щоб у село зайшов інвестор, треба підготуватися. Починати з фундаменту, а не будувати дах, не зробивши стіни. Генеральний план мають лише Мена і Блистова”.

“Власних коштів у громаді не так багато і їх потрібно використовувати з найбільшою користю. Ті проекти, які були, ми намагалися фінансувати. На жаль, не всі населені пункти мали проекти”.

“Зараз майже немає таких місць по Мені, де люди могли б відпочити, зайнятися дозвіллям. А в центрі є земля, майже ліс. У “Парку мрії” хочемо створити алею Казок, фонтан, алею Кохання, поставити лавочки, сцену. Щоб люди після важких буднів мали змогу десь відпочити, мамам з дітьми було де гратися”.

“На прикладі Польщі хочемо створити центр надання адміністративних послуг, де не буде біганини за папірцями. Це метод боротьби з корупцією. Бажання є, але проект реалізувати не можемо, бо нема можливості для розміщення такого центру, приміщення. Зараз ми шукаємо шляхи реалізації. Адже ганяти людей за довідками – це не правильно”.

“Якщо буде працювати команда, то не важливо, хто буде головою. Треба створювати команду однодумців. І це не тільки працівники апарату. Це люди, яким не байдуже розвиток громади. Чим більше буде людей, тим більше буде ідей, тим кращий буде розвиток”.

Правила життя від Юрія Стальниченка:

Я ніколи не… “намагався змінити думку людей за допомогою силових методів”.
Ризикну всім, якщо… “це буде стосуватися моєї сім’ї”.
Коли мені страшно я… “намагаюся боротися зі страхами”.
Я пишаюсь тими, хто… “залишається собою”.
Ніхто навіть не здогадується, що я… “про мене все всі знають)”
Мрію купити… “будинок”.
У мене є своя маленька традиція… “осінніми вечорами, коли збираємося з друзями, роблю глінтвейн”.

А ще Юрій Валерійович говорив про Естонію та Польщу, спалення листя та проблеми вулиці Черняхівської, бібліотеку та лікарню. Все це б ви почули, якби прийшли. Тому не соромтеся, приходьте на наші зустрічі!

Завантажити ще...
Ділися важливим, став запитання, обговорюй з редакцією! Надіслати повідомлення