Менсько-український словник

З метою збереження оригінальної місцевої говірки та популяризації нашого краю “Менщина” ініціювала створення менсько-українського словника. Якщо знаєте оригінальні менські слова та їх значення, напишіть, будь ласка, в коментарях до словника, або надішліть повідомлення на редакційну пошту http://mena.org.ua/m/

Про менську говірку

Проглянувши карту ми зможемо побачити у назвах сіл дифтонг “уо” (себто коли два голосних звука вимовляється як один, завдяки тому, що один ніби “придавлює” інший.) – наприклад “Данилувка” (на карті) слід читати – “Данилуовка”. Саме дифтонги, щоправда, не тільки вони, відрізняють поліську говірку від стандартної української мови. Нема їх і в білоруській та російських мовах. Що доводить до речі, що менська говірка не є “суржиком”, а є питомо, історично заглибленою говіркою. У свій час видатний історик Рибаков на питання “Якою мовою розмовляли у часи Київської Русі?” відповів так: “Поїдьте в села довкола Чернігова, Києва і ви почуєте мову тих часів”

– Олександр Ясенчук, “Не потрібно дивуватися “Хвеськувці”” (стаття з архіву газети “Менщина” № 24 від 22 вересня 2012 року) https://goo.gl/Gkzu1v

Північна Чернігівщина, зокрема райони розташовані на території колишнього Сосницького повіту – Менський, Сосницький, Корюківський та й деякі інші, теж можуть використати оригінальну східнополіську говірку, яка звучить на цих теренах, для популяризації краю, а отже й привабливості туристів. Одним з оригінальних виразів говірки є дифтонги “уо” чи “уи” – (вуол, куонь, нуич)

– Олександр Ясенчук, “Сіверянська говірка — це наше все!” (“Сіверський історичний портал “Північний Вектор”” від 21 квітня 2016 року) https://goo.gl/z3T7Ea

Видатний дослідник Юрій Виноградський розрізняв принаймні 4 основні групи чернігівської говірки. Дві основні — залежно від вимови ненаголошеного О у відкритих складах. В одній групі цей звук вимовляється як О, в іншій — А. Перші говори він назвав «окучими», інші відніс до «акучих». Перші, наголошує автор, охоплюють значний район населених пунктів довкола Сосниці. Причому «акуча» група характеризується вживанням дифтонга «уо» та «іє», а «окучі» — дифтонга «уи» і рідше «уо»

– Олександр Ясенчук, “Сіверянська говірка — це наше все!” (“Сіверський історичний портал “Північний Вектор”” від 21 квітня 2016 року) https://goo.gl/z3T7Ea

Ви вмієте “акать в труднодоступних місцях” і це класно і дуже виділяє вас)))) Тільки без образ – ми “екаєм” : лЕтав, шЕйсят шЕсть

– Світлана Пастушенко, смт Сосниця https://goo.gl/iqJJnx

У словах із закритим складом голосна “і” вимовляється як “уе”: стуел – стіл, вуел – віл, куень – кінь і т. п.

– Оксана Парфененко https://goo.gl/QsqdV6

І нащо ото коверкати нашу місцеву мову :) “у”, “уе”, “уо” – як тільки не пишуть. А звук то не дуже схожий на всі ці сполучення, він повністю інший. Придумали б вже значок для письма на місцевому рівні (прикольно б виглядало). Наприклад: набрав ведро гуркüв і поньüс на базар продавать”. Тоді б була “Хвеськüвка” :))))

– Юрій Когатько https://goo.gl/gSwPNm

Менсько-український словник

А

Адиди – відійди

Адремантіровать – відремонтувати

Анучка – ганчірка

Б

Бадилля

Балів – хворів

Балсанка

Барковка (Бурковка) – Бірківка

Бурак

В

Варейка (верейка, кошуля) – плетений кошик

Вареники – пироги, що випікаються

Варина – жердина

Веребей

Вєлік – велосипед

Вітінар – ветеринарний лікар

Вуоз

Г

Гаварив – говорив

Гаманеть

Гамати (нямати) – їсти (пестливо)

Гарод – город

Гоцка – картопляне пюре (Блистова)

Гурок

Д

Дак

Деветь

Дієвачка

Дорщ – дощ

Е

Є

Ж

З

Зазамной

Заметать

Зара – зараз

Захолод – холодне

Зезуля

И

І

Ї

Й

К

Кабаки

Каклєта

Кала – біля

Калачики – кукурудза

Каназівка – шкарабанка

Карендаш

Качання – капуста

Кватирка – форточка

Квіетка – квітка

Ковбик

Кузик – гудзик

Куонь

Л

Ладки – оладки

Лисапета – велосипед

Ловко

Луозка – територія біля ставків на Піщанівці

М

Мастерка

Матацик

Муириг – вогка та глиниста, вкрита травою частина берега біля самої води

Н

Наминаха – картопляне пюре

Напранца – навіщо

Наски – шкарпетки

Нашо? – навіщо?

Ножници

Нуочу – вночі

Нуож – ніж

О

Оде – ось

П

Папунка

Пашлі – пішли

Пиисят

Пікарда – пітарда

Пілімені

Повню – пам’ятаю

Попинка – рядно

Попребуємо – спробуємо

Пустелка

Пучка – палець

Р

С

Сапетка

Скатерть

Спички – сірники

Споритса – сперечатися

Стрікатися – зустрічатися

Стуол – стіл

Стулец – стілець

Стулка – стілець

Сюдой

Т

Таранчуки – свіжина

Тілівізор

Тіліфон

Тудой

У

Узянь – візьми

Уольха- вільха

Услон – лавка

Ф

Х

Халадіна – холодно

Хлюув – хлів

Холодець – окрошка

Хвеськівка – Феськівка

Хвуртка

Ц

Ч

Чалавіек

Ш

Шаматіть – шелестіти

Шейсят – шістдесят

Шкахва – шафа

Щ

Ь

Ю

Юлица – вулиця

Я

Батинок

0 Comments