Чи буде пристойний туалет на колишній автостанції?
Протягом тривалого часу у коментарях під різними замітками “Менщини” читачі (не лише містяни, а й гості Мени) піднімають питання про вбиральню біля приміщення колишньої автостанції.
Журналістка спілкувалася про це з Юрієм Стальниченком, секретарем Менської міськради.
ПРЯМА МОВА:
“Та вбиральня не належить міськраді.
На балансі міста наразі лише 2 громадські туалети: за готелем “Олімп” (колишній “Десна”) та за ЦНАПом. У рамках одного з проєктів, в останньому триває реконструкція. Коли об’єкт введуть в експлуатацію, там функціонуватиме громадський туалет.
Щодо туалету на автостанції: по-перше, там немає технічної можливості його облаштувати. Для цього потрібно підвести водопровід, збудувати каналізацію — це буде дуже велика сума.
Ми повинні мати законні підстави, щоб вкладати туди гроші й щось робити. Ми не можемо діяти просто, як нам заманеться, а лише з дотриманням державних будівельних норм. Зараз такі норми, що саме в тому місці облаштувати туалет — це, думаю, буде не один мільйон гривень. І плюс — туалет не перебуває у власності громади. Ще одна перепона.
Йому вже багато десятків років. Це територія для перевезень. Можливо, саме власники автостанції й встановили його. Але, ймовірно, його не включили та не оформили, бо це некапітальна будівля. І на такі об’єкти право власності зазвичай ніхто не оформлює”.
Також коментар “Менщині” надала Ірина Єкименко, начальник відділу ЖКГ, енергоефективності та комунального майна Менської міської ради.
ПРЯМА МОВА:
“Туалет на автостанції не перебуває у нас на балансі. Щоб облаштувати туалет на автостанції, потрібна комунальна земля у власності громади. Там відсутня централізована каналізація. Тому самі роботи з будівництва туалету ускладнюються. Чим саме? Вони будуть значно дорожчими, бо потрібно буде облаштувати септик. За новими вимогами туалет має бути інклюзивним. Тобто передбачено окрему кабінку для людей з особливими потребами, а також дві окремі кабінки для жінок і чоловіків. Крім того, туалет повинен бути теплим і з окремим септиком. Будівництво септика за новими нормами коштує орієнтовно стільки ж, скільки і сам туалет. У кращому випадку — це декілька мільйонів гривень.
У рамках співпраці з UNICEF, коли вони до нас приїжджали і допомагали з водопостачанням та водовідведенням, вони надавали нашому комунальному підприємству матеріали. Ми привозили в цю вбиральню їхніх представників. Я показувала їм це місце і пропонувала його, як можливе для облаштування туалету для жителів і гостей міста, бо це дуже болюче питання, і хотілося б його впорядкувати. Це було наприкінці минулого року. Але, на жаль, через значні кошти, вони не готові фінансувати будівництво септика.
Також ми вели бесіди з підприємцями, які мають там свої кіоски. Зверталися до них із проханням дотримуватися хоча б мінімальних правил чистоти. Але багато хто каже, що їхні відвідувачі не користуються цим туалетом і вони до нього не мають відношення.
Наразі я пропоную поставити туди біотуалет. Я вже обговорювала це з директором комунального підприємства. На жаль, зараз така ситуація”.
Від редакції. Схожа ситуація була у Сосниці. До редакції “Нашої Сосниці”, що разом з “Менщиною” входить у мережу видань “Місцевих медіа” звернулася читачка, яка просила спрямувати увагу на вбиральню на базарі. Селищний голова Андрій Портний та керівник комунального підприємства “Сосницьке КЖУ” Олександр Сорока відреагували на публікацію оперативно – tinyurl.com/mrn8vb42 за кілька днів вбиральня вже була відремонтована – t.me/sosnytsya/4999
Також, теж за зверненням читача у редакцію, було помито вбиральню біля “кругу” у центрі селища – tinyurl.com/44chn5wc
Світлана Чичкан, “Менщина”