У Сосниці проблему бродячих собак вирішують тристоронньо


Проблема бродячих собак на вулицях Мени постійно хвилює жителів міста. “Менщина” дізналася, як вирішують цю проблему у Сосниці. Про це розповіла секретар Сосницької селищної ради Світлана Пастушенко:

“Все почалося із збільшення чисельності безпритульних тварин на вулицях Сосниці.

Кількість собак, як і їх розмір, зростають в геометричній прогресії з року в рік – “добрі господарі” випускають з дворів погуляти собак доволі великих порід, і вуличні собаки “виростають”. Всю весну і частину зими особливо небезпечними для сосничан стають “собачі свадьби” на вулицях – хоча винуватиці цих весіль є вуличні собачки, а от учасники їх – саме собаки, які мають господарів.

У 2018 році ми прийняли програму, яка передбачає стерилізацію тварин, та запустити цей процес не змогли – забуксували на виконавцях.

У 2019 році, домовившись із ветеринаром Ігорем Яриною у Сосниці, таки вирішили почати. У ветеринарній клініці зробили 3 клітки-вольєри, де собаки знаходяться після стерилізації. Будували їх працівники КП “Благоустрій – Сосниця”.

Але проблему відлову ніхто не міг вирішити. Тоді я зв’язалася із спеціалістами з Чернігова. Ми домовились, що вони приїдуть, відловлять і доставлять тварин до пункту стерилізаці. Станом на липень – серпень 2019 року був такий стан речей.

Собаки живуть на певній території. Найбільше безпритульних собак – на ринку. І, звичайно, є люди, які їх підгодовують. Років зо три тому хтось потравив собак на базарі, але тварини не всі померли – бо знайшлись люди, які вклали свої гроші, свій час і свою любов – і виходили кого змогли. Власне я до цих людей і пішла. Двоє дівчат, Юля і Таня Косолапи, розпочали у нас процес стерилізації. Я розказала, що ми маємо програму, маємо гроші, бажання вирішити це питання, маємо професіонала, який може це зробити, але проблема у відлові.

Виявилось, що люди, які торгують на базарі, вже почали збирати гроші аби стерилізувати тварин, які на ньому живуть. І ми, як то кажуть, знайшли одне одного у потрібний час!

Ще бездомні собаки живуть у нас на заправці та мийці машин. І якщо на базарі взялись за процес відлову дівчата, то тут спрацювали хлопці, Женя і Рома. Відвозили до лікаря, відхожували після операції, лікували вушка, якщо ті гноїлись, забирали на тиждень до себе додому, якщо було холодно.

Була одна собака, на відлов якої я вже викликала ловців з Чернігова. Але випадково побачила як ця собака йде до однієї дівчини, яка дуже здивувалась, що її “підопічна” – гроза району, але допомогла нам стерилізувати цю “дівчинку”, яка не підпускала до себе нікого.

У нас був неначе тристоронній договір:
1. Люди, до яких собаки йдуть до рук, зідзвонюються з лікарем і погоджують дату і час стерилізації.
2. Лікар проводить необхідні процедури – крім стерилізації прививає від сказу, чіпує тварину, лікує при необхідності.
3. Лікар виставляє рахунок на проплату Сосницькій селищній раді згідно програми.

Шукають господарів собакам ті, хто відловлює їх до стерилізації. Дівчата з ринку, хлопці із заправки, сам лікар-ветеринар. Були собаки, яких прилаштували господарям в квітні, а стерилізацію проводили у вересні – тоді, коли собака досягла відповідного віку для такої операції. Були собаки, які після смерті господарів могли опинитися на вулиці, але за умови їх стерилізації сусіди погодилися взяти їх до себе.

Люди прочитали у “Фейсбуці” про ці процеси, почули на базарі, і “включилися”. Почали звертатися: “У нас собачки живуть між двома багатоповерхівками, можна їх включити в цю програму?”, “Я б забрала, але ж дівчинка… – Стерилізовану заберете? – Заберу”.

Я для себе зрозуміла, що тут головне – почати щось робити. І дорога кудись виведе.

Дуже класний захід був проведений у Менській міській раді минулого року! Він просто розставив все по поличках в моїй голові, і я змогла “намалювати” картинку життя безпритульних собак у нашій громаді:
1. Чіпування всіх тварин – в домогосподартвах. Це тривалий процес. За рік ми його не завершимо, але починати треба вже вчора.
2. Створення центру перетримки тварин – від стерилізації до прилаштування до господарів. Це не притулок – це тимчасовий прихисток для собак.
3. Проведення подальшої стерилізації тварин. У тому році ми стерилізували сучок. Цього року більше уваги приділимо кобелям.

Стерилізували тварин, які живуть у центрі Сосниці, але по “закутках” ще багато тварин – по кладовищах, біля гуртожтків. Єдине, що в центр вони не прибіжать, бо стерилізовані тварини захищають свою територію і чужаків не пустять.

За останні півроку – до ветеринарної клініки підкинули 4-х щенят, яких за день розібрали. Більше маленьких щенят у центрі немає. Тобто, по тих безпритульних собаках, які живуть в центрі Сосниці, ми можемо контролювати їх чисельність”


0 Comments