ПОВІДОМЛЕННЯ ЧИТАЧА. “Чи розказують діти про булінг?”


Читачка: “На вихідних стала свідком знущання над дівчиною. У Мені, біля 17-го магазину, група підлітків – і хлопців, і дівчат – знущалися над ровесницею. Просто посеред вулиці заламували їй руки, притискали шию, не давали пройти, доганяли, коли та намагалася втекти від них, щось кричали…

Я була далеко, але все бачила. Поки підійшла, майже всі учасники, побачивши мене, розійшлися, роз’їхалися на велосипедах. Залишилося лише 2 хлопців, один з яких найактивніше прикладав руки, доганяв дівчину.

Я зробила їм зауваження. У відповідь вони робили здивоване обличчя, мовляв, нічого ж не було, зневажливо махнули рукою та сказали не вмішуватися…

Страшно жити у такому суспільстві… Коли твоя дитина, пішовши на прогулянку ввечері, може повернутися із скаліченою психікою, або не тільки психікою… А що виросте з таких хлопців? Молодики, які можуть вбити просто так? З розваги?

Цікаво, чи розказала та дівчина рідним про булінг? Звернулася за допомогою до когось?”

Шановні читачі, скажіть, будь ласка, що ви думаєте з приводу цієї ситуації? Що робити і кому, щоб підлітки розуміли всю відповідальність такої поведінки, а діти, над якими вчиняють насильство, не боялися і розповідали про все? Чи вмішуєтесь ви, коли бачите щось подібне?

Довідково. Цькування, також булінг — різновид насильства; навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).


0 Comments