МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. У Березні була своя фортеця



Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила


Археолог В. Коваленко відстоює версію, що на місці сучасної Березни в ХІ–ХІІІ ст. існував літописний Березий (згаданий під 1152 р.).


У 1981 р. там були проведені археологічні роботи. Окрім давньоруського матеріалу було зібрано і колекцію речей ХVII–ХVIIІ ст. Автор розкопок зазначає, що ур. Замоковище являє собою фактично острів.


Спочатку це, вірогідно, був мис, який утворився на місці злиття невеликих річок Сухоносівка і Клевень. При спорудженні городища було викопано рів, що з’єднав обидві протоки. Східний пологий кінець мису також було відрізано ровом.


Сам мис складається, начебто, з двох частин 60Х30 м і 100Х150 м. В. Коваленко зазначає, що невелике укріплення тут виникло ще в давньоруський час, проте його ж археологічні дослідження не виявили тут залишків оборонних споруд давньоруського часу, натомість в траншеї було зафіксовано незначні дерев’яні залишки оборонних конструкцій доби пізнього середньовіччя.


Дещо прояснити ситуацію з укріпленнями Березни ХVII ст. допомагає план Березинської фортеці кінця ХVIIІ ст. Конструктивні особливості оборонних споруд (ломана куртина, невеликі бастіони), зображені на цьому плані, свідчать про те, що він відображає особливості фортеці після реконструкції на початку ХVIIІ ст.


Вірогідно, цей план був перемальований з більш раннього плану, оскільки хронологічно синхронний плану словесний опис Березинської фортеці О. Шафонського вказує на те, що вже наприкінці ХVIIІ ст. фортифікації Замковища не простежувалися: “…между протоком Клевеню и Сухоносовкою, стоит возвышенное небольшое ровное место, Замковище называемое, которое по словесным преданиям жителей, в старину польским замком было, в котором, как и везде, владелец польский живал. Ныне оное сравнено, так, что никакого вала не видно и на нем разные жители живут”.


На плані ж кінця ХVIIІ ст. чітко видно вали і бастіони.


0 Comments