МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Родина Кістяківських із Городища – численна плеяда талановитих учених в різних галузях знань (продовження)


Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила

Усталеність власних поглядів О. Ф. Кістяківський встиг передати і своїм дітям, які вчилися у другій київській гімназії. Це позначилося й на їхній долі. Так, старший син Володимир після студентських політичних заворушень 1884 року опинився в числі тих студентів, що були виключені з університету. Він був змушений їхати за межі України. У 1985 році став першокурсником фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, одним з кращих учнів Д. Мендєлєєва. А коли в Україні засвітилися перші ознаки державотворення, Володимир Кістяківський у червні 1918 року дістається до Києва і бере участь у створенні Української Академії наук. У листопаді стає одним з перших академіків. Він організовує й очолює при академії хіміко-технічну комісію. Активно й плідно працює. Але політичні події змушують його покинути рідну землю.

Молодший син Богдан за організацію гуртка, на якому обговорювалися перспективи та засади самостійної України, був виключений ще з сьомого класу другої київської гімназії, і був змушений перейти до іншої. А коли 1888 року вступив на історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира, то знову був виключений з університету. Цього разу за поїздку на Галичину, де разом з товаришами був заарештований і зарахований до осіб, пов’язаних з революційною діяльністю.

Богдан також був змушений їхати за межі України до Дерта, де вступає на юридичний факультет тамтешнього університету. Але й тут його арештовують за революційні погляди й виключають з університету. Далі – університети Берліна, Страсбурга, Гейдельберга. Потім переїжджає до Москви, де обіймає посаду приват-доцента в університеті. Тут він разом з відомими філософами (М. Бердяєв, М. Булгаков, П Струве, М. Гершензон, С Франк, О. Ізгоєв) бере участь у підготовці книги «Віхи». У статтях цієї книги науково обґрунтовується небезпечність та хибність революцій для людського розвитку, обстоюється передумова первісності й пріоритетності духовних цінностей над політичною боротьбою. Статтю з «Віхи» Б. Кістяківський включив до своєї книги «Соціальні науки і право». У лютому 1917 року він захищає на її основі докторську дисертацію в Київському університеті. Очолює кафедру, обирається професором права, пізніше стає деканом юридичного факультету. Працює з ентузіазмом, бере участь в організації Української Академії наук та реформуванні вищої освіти і наукових закладів України.

На фото: Богдан Кістяківський

Джерело: http://bit.ly/2C6CYAW


0 Comments