МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Геннадій Полосьмак: шлях від бджоляра до директора зоопарку


Полосьмак Геннадій Іванович народився 17 січня 1948 року в Щорському (Сновському) районі в селі Низківка в сім’ї колгоспників. Мати, Євдокія Іванівна, працювала агрономом в колгоспі і маленького сина Геннадія частенько брала з собою в поле, де з дитячих років прививалася любов до природи, праці на полі. В 1953 році молода сім’я переїздить до Менського району, в село Дягова, де плелись родинні корні.

У 1956 році Геннадій пішов до першого класу Дягівської восьмирічної школи, де проявляв здібності до літератури, декламував вірші, любив природознавство, ботаніку, географію, історію. Підлітком допомагав батькам і іншим колгоспникам саджати дерева: берези, тополі, як захисні смуги для полів, на яких працювала його мати головним агрономом (лісосмуга по Дягівській дорозі). Батько Геннадія працював в тракторній бригаді в господарстві Полосьмаків. Крім худоби тримали чималу пасіку – уже в дитинстві була вибрана ним професія бджоляра. Ще малим дивував дорослих всілякими фокусами з бджолами, ловив рої, майстрував вулики, міг годинами спостерігати за життям бджолиного царства.

У 1964 році молодий Геннадій вступає в Конотопську сільськогосподарську школу на спеціальність техніка-бджоляра. Закінчивши на відмінно, пішов працювати на колгоспну пасіку, потім по комсомольській путівці був направлений в 1966 році в Прилуцьке ПТУ, де навчався на електрика. Далі доля Геннадія занесла на Харківщину, де працював електромайстром, і тут зустрів свою долю Таїсію.

Але душа Геннадія рвалася додому, на Чернігівщину, і в 1968 році новостворена сім’я повертається на Чернігівщину, поселяється в місті Мена, де Геннадій працює бджолярем в колгоспі 1 травня – має неабиякий авторитет серед колективу. Його поважають як чесного, дисциплінованого, порядного, завзятого працелюба, і в 1970 роках по путівці ВКСМ агітують на навчання до Київської школи міліції.

Маючи двох дітей, працює в Менському райвідділу інспектором ГАІ. Одного разу він зупинив автопорушників і в кабіні машини побачив двох маленьких сліпих вовченят. Ці маленькі створіння стали роком долі Полосьмака. Вовченята поселилися в садибі інспектора, а потім були козулі, лосі, травмовані лисенята, різні птахи. Тваринний світ помалу розростався, місця не вистачало всім, а сім’я доглядала, лікувала, пестила братів наших менших, до хати почали приходити діти і дорослі, подивитися на міні-зоопарк.

4 листопада 1975 року по ініціативі першого секретаря Менського Райкому партії Сича Павла Кириловича, голови міської ради Білого В.П., Геннадій з сім’єю і міні-зоопарком переїздить на територію колишнього дитячого садка, де ще з міської ради виділяють додаткову територію, і в 1976 році офіційно створюється Менський зоопарк, де Полосьмака Геннадія назначають директором. В 1977 році в сім’ї Полосьмака народжується третя дитина.

28 березня 1988 року Геннадія Полосьмака удостоюють званням заслуженого працівника культури Української РСР, нагороджують грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. З 1990 по 2000 роки Полосьмака неодноразово вибирають депутатом в обласну, районну, міську раду, де активно і радикально працює.

У 2001 році створює в Мені організацію бджолярів. У 2008 році стає пенсіонером, активно займається бджолярством, на подвір’ї нараховується більше 100 бджолосімей. 10 липня 2011 року від тяжкої хвороби Геннадій Іванович Полосьмак відійшов у вічність.

За всі роки нелегкої фізичної і моральної праці по створенню і укріпленню матеріальної, будівельної, тваринницької бази Геннадій Полосьмак не був ні у відпустках, ні на довгих лікарняних, ні на вихідних. Він віддавав свою душу і самого себе зоопарку, на благо відвідувачів і природи, якнайбільше наближав умови утримання диких тварин і птиці в неволі до природних. Разом з працівниками виконував всі фізичні роботи по утриманню і годівлі тварин.

Джерело: Менська публічна бібліотека https://bit.ly/3cKrmac


0 Comments