Світлана Чичкан
Випускаючий редактор
  • Хлопці школи Шевченка – кращі у спартакіаді з фізичної підготовки

    У п’ятницю, 8 листопада, на стадіоні “Колос” відбулася районна спартакіада з фізичної підготовки серед юнаків допризовного віку, присвячена Дню захисника України.

    У спартакіаді взяли участь команди Менської гімназії, школи імені Шевченка, Макошинської, Блистівської, Дягівської, Стольненської, Киселівської, Березнянської, Покровської шкіл.

    Змагання проводилися за програмою шестиборства (біг 100 метрів, крос 1000 метрів, підтягування на поперечині, метання гранати 700 грамів на дальність, стрільба з пневматичної гвинтівки на 10 метрів, розбірка та збірка автомата).

    Перемогу здобула команда школи Шевченка, друге місце посіла команда Дягівської школи, третє місце – команда Березнянського навчального закладу.

    Джерело: міськрада http://mena.cg.gov.ua/index.php?id=365183&tp=page

    Фото Вадима Волкова

  • Календар профілактичних щеплень

    За інформацією Міністерства охорони здоров’я, українці мають проводити щеплення від гепатиту В, туберкульозу, корі, паротиту, краснухи, дифтерії, кашлюка, поліомієліту та хіб-інфекції.

    Більшість щеплень мають бути проведені у віці до 1,5 року. У період з 2 до 16 років необхідно проводити повторні щеплення від корі, паротиту та краснухи, а також дифтерії та поліомієліту.

    Дорослим необхідно проводити повторну вакцинацію від дифтерії кожні 10 років.

    На 28 жовтня 2019 року в Україні зареєстровано 20 випадків дифтерії, з них 18 – протягом жовтня. П’ять випадків підтверджено лабораторно: в Луганській, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та Київській областях.

    За інформацією ресурсу Сусіди.City, у центрі первинної медико-санітарної допомоги в Мені щодня проходять обстеження у сімейних лікарів та отримують щеплення від дифтерії 40–50 пацієнтів. Вакцина у лікарні – безкоштовна (http://bit.ly/2K9m09r).

    Джерело – https://moz.gov.ua/article/immunization/kalendar-profilaktichnih-scheplen

  • МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Родина Кістяківських із Городища – численна плеяда талановитих учених в різних галузях знань

    Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила

    Народився Олександр Федорович Кістяківський у селі Городище. Його дід Омелян Васильович Кістяківський був кріпаком петербурзького сенатора, героя штурму Ізмаїла Іллі Андрійовича Безбородька і одночасно керуючим родовим маєтком графа в містечку Стольному, що в трьох кілометрах від Городища, а батько – священиком Городищенської церкви.

    У 1808 році І. А. Безбородько, навідавшись до свого родового маєтку в Стольному, дав «вільну» кільком хазяйновитим кріпакам, у числі яких був і керуючий його маєтком О. В. Кістяківський. Того ж таки 1808 року Кістяківські купили місце у Стольному на Зубріївській вулиці і побудували будинок на чотири кімнати. 1810 року Омелян Васильович помер, залишивши двохрічного сина Федора на виховання дружині. Певний час вони жили в Стольному. А після того, як Федір, закінчивши Чернігівську духовну семінарію, одружився на доньці священика із сусіднього села Городище Ярині Ясминській і тесть передав зятеві свою парафію – тамтешню Миколаївську церкву, переїхали до Городища. Молода сім’я завела господарство, садок, згодом придбали млин і пасіку. Народили дітей. У своїй хаті влаштували школу для селянських дітей, у якій отець Федір безплатно навчав грамоти та Закону Божого. Тут же навчалися й діти отця Федора.

    Олександр Федорович – піонер української правової науки, юристом був також його брат Павло Федорович.

    Брат Микола Кістяківський продовжив батькову лінію і працював священиком. Федір і Василь пішли в медицину. Василь Кістяківський захистив докторську дисертацію, практикував і був викладачем Київського університету святого Володимира, потім – професором Гейдельберзького та Страсбурзького університетів. Сам О. Ф. Кістяківський поступив на юридичний факультет Київського університету святого Володимира 1853 року. По його закінченню кілька років перебував на службі в державних установах Санкт-Петербурга. А після того як 1863 року склав екзамени на кандидата права, знову повернувся до Києва. Почав викладати в університеті святого Володимира.

    Тут 1867 року захистив магістерську дисертацію, що відома як його наукова праця «Дослідження смертної кари», і є достатньо актуальною і нині. Далі були докторська дисертація, професорська «мантія». Згодом його обирають почесним членом Санкт-Петербурзького й Московського університетів, Московського юридичного товариства, дійсним членом Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії при Московському університеті, членом-кореспондентом Відділу Імператорського Російського географічного товариства. Поряд з професійною, О. Ф, Кістяківський займається також громадською діяльністю, яка часто ставала для нього причиною неприємностей по службі. Він стає активним членом «Старої Громади» та історичного товариства Нестора-літописця. Близько сходиться з багатьма відомими громадськими діячами. Зокрема: О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. З останніми двома О. Ф. Кістяківський мав також родинні зв’язки: його дружина Олександра (Леся) була рідною сестрою дружини В. Антоновича та двоюрідною сестрою П. Чубинського. Крім того, В. Антонович був хрещеним батьком його другого сина Богдана Кістяківського – в майбутньому видатного правника-соціолога і філософа права, дійсного члена ВУАН, професора Київського університету, що підписував свої наукові статті псевдонімом «Українець».

    А старший син Володимир – видатний фізико-хімік, засновник сучасної вітчизняної електрохімії засновник та один з перших академіків Української академії наук дійсний член ВУАН та АН СРСР, професор Ленінградського політехнічного інституту; син Ігор – правник-цивіліст і державний діяч, міністр внутрішніх справ України за Павла Скоропадського; син Юлій – вчений-юрист; племінниця Наталя Павлівна Кістяківська – український літературознавець, позаштатний співробітник Комісії українського письменства ВУАН; онук Юрій Богданович – видатний фізико-хімік, член Американської Національної АН, професор Гарвардського університету, член Американського комітету національної оборони (1944 – 1945), керівник відділу вибухових речовин атомних лабораторій в Лос-Аламосі та радник американського президента Ейзенхауера у справах науки і технологій.

    Його дослідження і відкриття в галузях кінетики реакцій у газовій фазі структури поліатомних молекул, термохімії органічних сполук, особливостей детонаційних хвиль стали цеглинами фундаменту світової науки; онук Олександр Богданович – доктор біології, професор Київського університету імені Т. Г. Шевченка (у Києві живе дружина Олександра Богдановича – Ірина та правнучка Василя Федоровича Кістяківського – Тетяна).

    Перебуваючи у колі відомих діячів української історії та культури О, Ф. Кістяківський сформував у собі стійкий світогляд з твердими переконаннями, що грунтувалися на засадах національної свідомості та гуманістично-філософських вчень. На його думку, український вчений, інтелігент на ту пору природно не міг бути не націоналістом, якщо вважав себе українцем. О. Ф. Кістяківський активно прилучився до складання Програми вивчення народних юридичних звичаїв. Він також залишив чималий спадок досліджень народної звичаєвості. Зокрема, цікавою є його праця «До питання про цензуру звичаїв у народу». Але найціннішою і найвідомішою з поміж цих праць є зібраний, систематизований і вперше виданий ним у 1879 році збірник законів і правил судового устрою під загальною назвою «Права, за якими судиться малоросійський народ»; тих законів і правил, які були чинними у першій половині ХVІІ століття на Лівобережній Україні і які нині є видатною пам’яткою української культури.

    На фото – Олександр Кістяківський.

    Джерело: http://bit.ly/2C6CYAW

  • МЕНЩИНА ЛІТЕРАТУРНА. “Ти – не кентавр, а я – не амазонка…”

    Анна Багряна

    Ти – не кентавр, а я – не амазонка,
    Ми просто звуки із високих веж,
    Заховані в невидимих солонках
    Солоних марень і солодких теж.
    Моя емблема – вічність на долоні,
    Твоя – гітарна порвана струна.
    П’ємо вино, солодке і солоне,
    І сміємось, сп’янілі від вина.
    Ти – не кентавр. А, зрештою, навіщо
    Нам повертатись у міфічну суть
    Й чекати снів – невигадано-віщих,
    Коли сніги нас завтра заметуть?..
    Не амазонка я, ну так вже склалось –
    Не позбивать некованих копит…
    Але чомусь на вежі поздіймались
    І стоїмо, розгнівані на світ…
    Не поспішай прощатися з весною,
    Вона ще верне й тричі проспіва…
    Ти не кентавр, але ти ще зі мною…
    Не амазонка я, бо ще жива…
    Не говори нічого, просто слухай:
    Я – жінка із пророчого півсну,
    Корись мені, немов стихійним духам!
    Бери мою вогненність і весну!
    Ти не кентавр. В мені ж – задатки Єви,
    А ще по краплі неба і води,
    І всі сади, всі звабливі дерева
    Нахабно просять: “Підійди сюди!”
    Не говори, не думай, не сварися,
    Бо все одно від мене не втечеш.
    Ми – не казки, ми не птахи із висі,
    А тільки звуки із високих веж.

    Джерело: OnlyArt http://bit.ly/34xquP8

    Нагадаємо, ви можете присилати свої літературні твори на адресу редакції https://mena.org.ua/m/

  • “Куплю горіх”, “Продам куртку”, “Двері міжкімнатні б/у” та інші оголошення на “Менщині”

    Нагадуємо, що “Менщина” створила загальнодоступну фейсбук-групу “Менщина – Оголошення”

    Долучайтеся https://www.facebook.com/groups/menshchyna.ads/

    Свіжі оголошення:

    – мобільний телефон (продають)
    – горіхи (купують)
    – солодкі новорічні подарунки (продають)
    – активний пульт (США) 450 Вт, колонки 400 Вт, радіомікрофон+база, крони, зарядне та спецстійка для пульта, ноута, клавіш (продають)
    – двері міжкімнатні б/у (продають)
    – бабінний магнітофон (приймуть у подарунок)

    У групі кожен може публікувати оголошення безкоштовно (але не більше одного оголошення за добу).

    Щотижня адміністратори групи робитимуть підбірку найкорисніших оголошень і публікуватимуть її на сторінках інтернет-видання “Менщина”.

    В групі заборонена публікація політичної реклами, а також реклами алкоголю, тютюну, лікарських засобів, БАДів та засобів нетрадиційної медицини.