Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
Частина перша
Щороку весь світ і Україна 27 січня відзначає день пам’яті жертв Голокосту.
Саме 27 січня 1945 року Радянські війська звільнили гітлерівський концтабір Аушвіц, нині Освенцім, що поблизу Кракова (Польща). За роки війни тут було замордовано більше 1 млн євреїв та ромів. З приходом у 1933 році влади Гітлера, вся його політика була спрямована на вирішення “єврейського питання”. Загалом за роки його правління та союзників по Третьому Райху було знищено близько 6 млн євреїв. Назва “голокост” походить з англійської і означає “всеспалення”.
Так історично та трагічно сталось, що і наш народ зазнав Голокосту з боку сталінського режиму через численні репресії та штучні голодомори. За деякими підрахунками загинуло до 13 млн українців, євреїв, вірмен.
Євреї на території Менщини з’явились десь на початку 17 століття, ще за часів Речі Посполитої.
Після першого поділу Польщі у 1772 році євреям офіційно дозволили проживати у західних губерніях Російської імперії, в тому числі і Чернігівської. Згідно перепису 1897 року, на території Сосницького повіту, куди входила і Менщина, вони складали 4,46% від всіх мешканців (170 057 чол.).
Євреї переважно проживали в містах чи містечках, де займалися шинкарством, торгівлею, у тому числі і тютюном, виготовленням ювелірних виробів, тримали банки, аптеки. Є відомості про євреїв у Макошине, Березному, Блистові, Куковичах, Дягові.
У Мені, згідно вказаним переписом, проживало 6277 чол., з яких більше чверті складали євреї (1659 чол. або 26,4%). На початок 20 ст. є відомості про синагогу та молитовний будинок. Так, у 1904 – 1906 рр. рабином був Шнеур- Зальман Гінзбург.
Джерело: https://bit.ly/3JisYbG
Фото 1 – єврейське кладовище
Фото 2 – пам’ятний знак на місці розстріляних жителів Макошине
Фото 3 – пам’ятний знак на місці розстріляних мирних жителів на “старій куковицькій дорозі”