Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
Євдокія Михайлівна Забіла народилася 4 серпня 1716 року в Переяславі. Батько – Михайло Тарасович, мати – Марія Ільївна Трощинська. Батько був генеральним суддею Війська Запорізького, активним учасником походів на Крим, Польщу. Брав участь у взятті Батурина у 1709 році. У Полтавській битві був на стороні Петра I. Згодом, у 1728 році призначений Генеральним Суддею. З 1734 року по 1750 входив до так званого Уряду Гетьманщини. Дана організація складалась із трьох представників Російської імперії та трьох представників Гетьманщини. Від останньої входили, крім Забіли, ще й Яків Лизогуб та Андрій Маркевич. Це часи правління імператриці Анни Іоанівни. Сам старшинський рід Забіл бере початок з XVI ст. і в основному представлений на Чернігівщині.
Її старша сестра, також Євдокія (1689 р. н.), була дружиною Менського сотника Івана Гнатовича Сахновського (1677 – 1768 рр.), сина відомого Менського сотника – Гната Васильовича Сахновського.
У 1736 році Євдокія Михайлівна вийшла заміж за Андрія Яковича Безбородька (1711 – 1780 рр.). Родина оселилася у тодішній Гетьманській столиці – Глухові. Там і народилася більшість дітей.
16 травня 1740 року цариця Анна Іванівна пожалувала (подарувала) с. Стольне Андрію Яковичу Безбородьку, родоначальнику знатної української дворянської родини, що оселився там, вийшовши у відставку в чині генерального судді Малоросійської військової канцелярії. Був великим землевласником. Будинок родини розміщувався неподалік села – на хуторі, чи як в той час почали називати, – економії.
У шлюбі мали трьох доньок: Ганна(1737 – 1805 рр.), Уляна(1742 – 1776 рр.), Тетяна (1751 – 1805 рр.) та двох синів: Олександр (1747 – 1799 рр.), Ілля (1756 – 1815 рр.).
(більше…)