Світлана Чичкан
Випускаючий редактор
  • Серед депутатів міськради буде найбільше менян

    На місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня, жителі Менської ОТГ обрали депутатів Менської міськради.

    “Менщина” вирішила проаналізувати, від яких населених пунктів обрані депутати у Менській міськраді. Надаємо результати за місцем реєстрації:
    Мена – 17
    Бірківка – 2
    Куковичі – 1
    Дягова – 1
    Макошине – 1
    Киселівка – 1
    Стольне – 1
    Ліски – 1
    Київ – 1

    Джерело: міськрада https://bit.ly/3eD9b5w

  • Володимир Ворох: “Керівництво “сирзаводу” пообіцяло до кінця тижня погасити заборгованість за вересень”

    Вчора, 23 листопада, працівники ПП КФ “Прометей” філія “Менський сир” зібралися на страйк проти заборгованості по заробітній платі – https://bit.ly/3l0jKAU

    Чим закінчилася їхня акція “Менщина” поцікавилася у голови чернігівської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу Володимира Вороха, який підтримував працівників підприємства: “Переговори тривали майже 3 години. Брали в них участь спочатку директор підприємства, заступник начальника відділення Національної служби посередництва і примирення в Чернігівській області, я і юрист. Потім запросили членів страйкового комітету (3 осіб).

    У результаті домовилися погашення заборгованості до кінця цього тижня за увесь вересень. Також протягом грудня погасять заборгованість за жовтень. Крім цього, до кінця року погасять частину заборгованості за ЄСВ”.

  • Проблеми річки Мени: мала наповненість водою, розорювання заплав, викиди стічних вод

    За інформацією Деснянського басейнового управління водних ресурсів

    Проблема нестачі води в басейні річки Мена не нова. Свого часу задля акумуляції води у її руслі були побудовані три ставки. Два з них знаходяться у Мені, третій – у Феськівці. Та, незважаючи на всі зусилля зарегулювати водойму, можна констатувати, що на сьогоднішній день річка зупинила течію та частково пересохла.

    Були вжиті заходи, аби врегулювати рівень води в ставках. Проте на сьогоднішній день їх наповнюваність складає не більше за 40% від повного об’єму.

    Серйозність проблеми нестатку води стає значно відчутнішою при спостереженні за притоками р. Мена. Так, на річці Сперш, яка є її правою притокою та бере свій початок у с. Нові Броди, за цьогорічними спостереженнями, руслові ставки, площею до 12,5 га висохли повністю, а наповнення ставка в с. Садове з чималою площею 15,7 га складає орієнтовано 40% від загального об’єму. Не набагато краща ситуація й на іншій притоці р. Мена – річці Дягова, що бере свій початок у с. Городище. Місцями ця річка також пересохла, а наповнюваність ставків, яких в її руслі побудовано аж п’ять, складає трохи більше за 60 % від повного об’єму.

    Потерпає р. Мена й від доволі значного для її стану антропогенного впливу. Так, за останній рік водокористувачами, зокрема Менським сирзаводом, у річку було скинуто більш ніж 150 тисяч тон стічних вод.

    Особливу стурбованість викликає відношення до води водокористувачів, зокрема, власників фермерських угідь, що здійснюють господарську діяльність на прилеглих до річок територіях. За останні роки в регіоні неодноразово фіксувалися факти розорювання заплав та прибережних захисних смуг.

    Джерело: https://bit.ly/3kVxBsv

  • МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Трагедія євреїв Макошине

    Людмила Леонтієва, щомісячна газета Чернігівської єврейської общини “Тхия” №3 від 30 березня 2018 року

    Жертвами німецько-фашистського терору стали громадяни єврейської національності. На 1920 рік євреї складали 7,5% населення Макошине. У 1925 році 7 сімей (49 чоловік) виїхали із села і заснували у Херсонській області єврейський колгосп “Най Макошин”.

    У Макошине була єврейська община. Біля залізничного переїзду стояла двоповерхова синагога, яку побудував Бас Мойсей – багата людина, яка займалася сплавом лісу. У 1939 році у приміщенні синагоги було розташовано “колбуд” (колгоспний будинок), а під час окупації ця велика і красива будівля була розібрана німцями на паливо і побудову бліндажів.

    У листопаді 1941 року за Десною у районі сучасних казарм (місце точно не встановлено), було розстріляно більшість макошинських євреїв. Наші односельці з болем згадують про ці жахливі події. Саповська Катерина Михайлівна розповідає: “Євреям наказали зібратися і колоною повели через залізничний міст. Як їх розстрілювали – ми не бачили. Можливо, свідками були жителі задесенських сіл. Одній жінці вдалося врятуватися. Імені її не пам’ятаю, всі її називали Безручка або Безпучка, бо на одній руці у неї не було пальців.

    Так ось, коли почали розстрілювати, вона раніше впала до ями і була прикрита тілами убитих. Прийшла ніч, яму ніхто не закидав. Жінка вночі вилізла з ями і пішла до села Ядути. Кажуть, що вона там всю війну пережила, ховаючись від німців. Заробляла собі тим, що шила людям одяг. Гарною була швачкою. Після війни з’явилася в селі ненадовго. Жінку було викликано до суду над колишніми поліцаями як свідка”.

    Бреус Галина Афанасіївна розповідає, як одна 10-річна дівчинка Юфа Віра просила поліцая не вбивати її. Вона падала на коліна, благала помилувати її, називала себе українкою, бо її мати була українка. Незважаючи на благання та сльози, дівчинку розстріляли. Один хлопчик намагався врятуватися втечею, але його наздогнав поліцай і вбив. Таке творилося, аж важко згадувати. Найжорстокішими були наші поліцаї та угорські солдати.

    “Серед розстріляних дітей була дівчинка 9 років Речицька Фаня, з якою я в школі сиділа за однією партою, – згадує Мамоток Ганна Михайлівна. – Ми з нею проводили весь вільний час і влітку. Завжди були разом. Обірвала фашистська куля її життя, її братиків, її рідних, як і інших розстріляних діточок з родинами”.

    Хтось звернувся до німецького коменданта, щоб врятувати дітей. Він відповів: “Ці списки складали ваші односельці. Ми ж нікого тут не знаємо”.

    “У нашій хаті жив німецький офіцер, – згадує Галина Афанасіївна. – А на печі протягом 2 тижнів переховувалася єврейська дівчинка. Потім вона кудись поділася. Вийшла і не повернулася. Звали її Ціля Болотіна. Чи знав про це офіцер? Не можу сказати. З нами він розмову про це не вів”.

    27 вересня 2018 року у Макошине було відкрито пам’ятник розстріляним євреям.

    Фото 1: Речицька Фаня (другий ряд, друга праворуч), Мамоток Ганна (другий ряд, третя праворуч).

    Фото 2: відкриття пам’ятнику розстріляним євреям.

  • ДУМКА ЧИТАЧА. Що робити з використаними ртутними лампами?

    Валерія Дей, “Менщина екологічна”

    Нещодавно в групі піднімалось питання щодо утилізації ртутних ламп. Викидати їх просто в баки для сміття та на звалища неприпустимо, тому що ртуть шкідлива для живих організмів, а через пошкодження ламп вона опиняється в повітрі та ґрунті, отруює флору і фауну, а як наслідок потрапляє до ґрунтових вод, що призводить до їх забруднення.

    Поки що можливостей правильної утилізації небезпечних побутових відходів в Україні дуже мало, більшість з них платні, але, наприклад, КП “Київкомунсервіс” встановлює по Києву контейнери і утилізувати подібні відходи можна туди абсолютно безкоштовно. Також вони приймають батарейки, ртутні термометри та енергозберігаючі лампочки.

    В Мені можна організувати збір, зберігання та транспортування небезпечних відходів. Для цього потрібно знайти кошти на тару для зберігання, приміщення та можливість вивезення в Київ. А також організувати місце збору в зручних та доступних місцях в Мені.

    Питання до всіх жителів Менщини: які будуть пропозиції та ідеї щодо вирішення цієї проблеми? Висловлюйте свої думки, будемо шукати варіанти 🌱

    Джерело: https://bit.ly/3nGOYPB

  • ПОВІДОМЛЕННЯ ЧИТАЧА. “А чому досі по Мені не ходить маршрутка? Чи вже не буде ходити?”

    Читач: “А чому досі по Мені не ходить маршрутка? Чи вже не буде ходити?”

    За словами заступника Менського міського голови Тетяни Вишняк, маршрутне таксі буде курсувати по Мені з 1 грудня. Умови проїзду залишаться без змін.

    —-

    Відправити повідомлення “Менщині”:
    – через сайт https://mena.org.ua/m/
    – через мобільний додаток https://bit.ly/2AUvG6f