Вакансія: водій електронавантажувача
Компанія: ТОВ “Нептун”
Місто: Мена
Ім’я: Ярина Миколаївна
Телефон: 2-36-11, 067-461-51-91
Опис вакансії: ТОВ “Нептун” на постійну роботу потрібен водій електронавантажувача. Працевлаштування офіційне.
Якщо хочете додати на “Менщину” оголошення про роботу (вакансію), заповніть цю форму http://mena.org.ua/robota-dodaty-vakansiyu/
Нещодавно Олена Серьодкіна прислала на “Менщину” фото зламаного люка біля дитячого садочка по вулиці Сергія Титаренка https://goo.gl/B6t5PG.
Роман Минець, директор КП “Менакомунпослуга”, у коментарях до замітки зауважив, що ремонт люка – це не їхня робота. Порадив звернутися до ТОВ “Менський комунальник”.
Директор ТОВ “Менський комунальник” Василь Зима повідомив, що вони люк не їхній. За словами Василя Юхимовича, це люк зв’язку: “Поки сам люк не відкриєш, то не побачиш, чий він – чи наш, чи зв’язку. По Мені люки є наші, міськради, зв’язку і “лівньовки”.
Директор цеху ТП №19 ПАТ “Укртелеком” Станіслав Солохненко зауважив, що люк відремонтували ще у п’ятницю.
На фото: люк “до” і “після” ремонту.
Наталія Боюн:
“Менська міськрада програла всі суди з “районом”!
Протягом 2018 року Менська міська рада безпідставно порушувала свої зобов’язання по співфінансуванню закладів гуманітарної та соціальної сфери Менського району, зокрема, централізованої бібліотечної системи та центральної районної лікарні, що призвело до затримки у виплаті заробітної плати працівникам даних закладів та загрожувало їх подальшій діяльності.
Намагання районної влади вирішити ситуацію мирним шляхом не дали жодного результату, тому районна рада спільно з райдержадміністрацією змушені були звернутися до суду з позовом про зобов’язання міської ради забезпечити належне фінансування закладів, які забезпечують спільні потреби жителів району.
В суді першої інстанції доведено факт протиправної бездіяльності відповідача – Менської міської ради, який виразився у формі порушення норм чинного законодавства, невиконанні свого рішення про бюджет та взятих згідно з договором і власним рішенням зобов’язань по співфінансуванню закладів гуманітарної та соціальної сфери.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року повністю задоволено позов Менської районної ради, а саме: визнано протиправною бездіяльність Менської міської ради та зобов’язано її у повному обсязі забезпечити співфінансування закладів гуманітарної та соціальної сфери Менського району: централізованої бібліотечної системи, центральної районної лікарні, Степанівського МНВК.
Слід зазначити, що лише після подачі позову міська рада почала частково виконувати свої зобов’язання по співфінансуванню закладів, а рішення суду зобов’язало міськраду виконати свої зобов’язання в повному обсязі.
Замість того, щоб спрямувати свої зусилля на фінансування спільних закладів соцсфери, міська рада намагалася оскаржити прийняте рішення в апеляційному суді.
7 березня 2019 року рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду підтверджено законну позицію районної ради та райдержадміністрації і ще раз доведено факт неналежного виконання Менською міською радою рішення про бюджет та договору про співфінансування.
Апеляційну скаргу Менської міської ради залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2018 року про визнання бездіяльності міської ради протиправною – без змін. Постанова апеляційного суду набрала законної сили.
Також міська рада, порушуючи умови співфінансування центральної районної лікарні, одночасно розпочала судові процеси проти даного закладу, намагаючись стягнути з лікарні збитки, які нібито завдані нею міській раді.
Спочатку був позов проти лікарні до Чернігівського окружного адміністративного суду, де вимагали, щоб лікарня повторно сплатила податок з доходів фізичних осіб. Провадження в справі закрито з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Потім позов проти лікарні міська рада подала до Господарського суду Чернігівської області, сплативши при цьому 10 тис. грн. судового збору.
Районна рада виступила в судових процесах на боці ЦРЛ та не допустила задоволення вимог про стягнення з лікарні майже 700 тисяч гривень. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26 лютого 2019 року у задоволенні позову Менської міської ради до центральної районної лікарні відмовлено”.
Джерело: https://goo.gl/QYdAPs
Сосницька селищна рада опублікувала графік вивезення гілок та листя дерев, сухої рослинності з вуличної прибудинкової території. Також просять гілки дерев складати окремо від листя та залишків рослинності (джерело: https://goo.gl/jdWfvH ).
Проблема вивозу гілок та листя у Мені не вирішена ( https://goo.gl/HhazwP ).
“Моя любов чорна біль
І гірка наче токсичний полин…”
“Врємя і Стєкло” (рос. Время и Стекло, буквально укр. Час і Скло; гра слів в рос. мові, де назва вимовляється так само, як вираз рос. “время истекло” — “час сплив”, “час вийшов”) — український дует у жанрі поп-музики. У творчості домінують російськомовні пісні. Продюсерський проект Олексія Потапенка (Потап). Учасники: Надія Дорофеєва та Олексій «Позитив» Завгородній.
Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Початок села Блистова має дуже глибоке коріння. Люди тут селились ще в епоху кам’яного віку, про що свідчать знайдені на території села кам’яні сокири, молотки та інші знаряддя праці. На околицях знайдено три поселення неоліту (V–IV тис. до н. е.), одне поселення бронзи (II тис. до н. е.) і одне раннє слов’янське (III–V ст).
Тисячі років тому наші пращури сіверяни будували житло біля річок, де знаходили собі найкращі умови для існування. Вони займалися рибальством, тваринництвом, хліборобством, організовували територіальні общини. Для захисту від набігів ворожих племен кочівників, предки огороджували свої поселення високим частоколом та обкопували глибоким ровом. Такі поселення мали назву “город”. Всі історичні події того часу тримались лише на усних переказах. Писемність почала зароджуватись тільки в ІХ ст.
Назва села, за думкою багатьох, пішла з відповіді на питання: “Де ти живеш? — Близ ставу!”. Звідси — Блистова. Ріка Пулка, на березі якої розташоване село, дійсно являла собою великий став. За історичними даними (записи Філарета Гумілевського та Юрія Виноградського) давня назва села — Блиставичі, а за записами історика Шафонського — Блистова. Історик Н. А. Насонов в своєму творі “Русская земля и образование територии древне-русского государства” (1951 р.) стверджує, що на цьому місці раніше стояв город Блестов (або Блестовит).
Город Блестов згадується в Іпат’євському списку літопису на 1151 р. Там же вказано, що недалеко від нього розташовані по гирлу Десни міста Хоробор та Сосниця. В час татарського нашестя ці міста, як город Блестов, були знищені.
Професори Голубовський і Насонов в своїх творах притримуються тієї думки, що Мена — це давне місто Хоробор, але в дійсності, за іншими джерелами, останній стояв на території нинішнього села Макошино.
У творі Русова “Описание Черниговской губернии” (т. І, г. Чернигов,1898г.) згадується Блистовське озеро, як про одне з найбільших озер долини Десни, в межах Сосницького уділу. Там же згадується про існування села Блиставиці (XVI ст.).
У період знаходження Чернігівщини в складі литовсько-руської держави (вона потрапляє до її складу біля 1325 р.) до назви “Блестов” литвини додали улюблене закінчення “ичі” — маємо Блиставичі. Під такою назвою село фігурує в “Реестре границ Черниговских” датованих 1543–1526 рр., але за своїм змістом відноситься до XV ст. (“Акт Министерства Юстиции”, т. І, 1897 г.). Сама назва Блестов (Блестовичі), напевно, походить від блиску води в озері при ньому.
Фото: http://wikimapia.org
Сонце Сосниця
Україна, рідна ненько, за тебе болить серденько.
Що тебе погані люди обікрали й так не люблять,
що війни не зупинили, вона ж багатьох згубила.
А то ж були всі ГЕРОЇ, що твою змінили долю.
Справжні люди – патріоти не цуралися роботи,
захищати Батьківщину та за неї в бою згинуть.
Щоб нащадки мали волю, землю рідну йкращу долю.
Всіх загиблих шанували й
завжди правду цінували. Та щоб гетьманом
обрали, мудру й чуйну, ту людину, що
не зрадить Україну.
—
Нагадаємо, ви можете присилати свої літературні твори на адресу редакції https://mena.org.ua/m/
1. Вiддам в хорошi руки собачку (на фото). Тетяна (на жаль, контактів пані Тетяна не залишила. Охочі забрати песика, пишіть у коментарях).
2. Віддам у хороші руки цуценя лайки. Тел. 066 464 50 51 Олена.
—
Нагадаємо, ми безкоштовно розміщаємо ваше оголошення, де ви щось віддаєте безкоштовно.
Відправити оголошення можна http://mena.org.ua/m/
Нещодавно “Менщина” брала інтерв’ю у міського голови Геннадія Примакова.
Одне з питань, поставлених Геннадію Анатолійовичу, було про публічну бібліотеку, та чи доречно у районі 2 бібліотеки.
Геннадій Примаков: “Можливо, воно було б не доречно, аби воно відповідало сьогоденню і законодавству. Якщо законодавець, який проводить реформу децентралізації, чітко визначив, що на території громади, яка утворилася, ці об’єкти повинні фінансуватися і бути передані на ОТГ. Чого у нас, на жаль, не відбулося.
Ті, хто повинні проводити реформи – це районна державна адміністрація. Наші звернення на сесіях не розглядаються, проекти не підтримуються. Ми звернулися з пропозицією передати нам ці приміщення і саму центральну бібліотечну систему. Вели перемовини, фахівців залучали, комісії працювали, але жодне напрацювання комісії не винеслося навіть на сесію районної ради. Просто не ставили це питання. Чому? Це питання до колишнього голови районної ради, до голови райдержадміністрації. Але, де демократії нема, так це там.
Була пропозиція: “Ви фінансуйте, а ми будемо утримувати”. Добре. Ми пішли на цей крок, почали фінансувати бібліотечну систему в повному об’ємі. Тобто, ті люди, які працюють на теренах ОТГ, отримали заробітну плату шляхом перерахування з ОТГ до районного бюджету. Але, якщо я витрачаю 73% на об’єкт, то кому він більше належить: мені чи РДА?
Фінансовим управлінням Менської ОТГ більше 5 разів направлялося звернення до фінансового управління, до відділу культури – дайте розрахунки, куди ми витратили наші кошти? Жодного разу ніхто не відповів. Ми не знаємо, куди ми заплатили ці гроші, хто скільки отримав цих грошей і взагалі, куди були витрачені ці кошти.
Я несу відповідальність перед громадою. Я на звіті казав всім: “Шановні виборці, шановні жителі громади. Ми перераховуємо на бібліотеки 3 мільйони за 2018 рік”. Всі сидять і думають: “А кому, а скільки, а хто отримав?” А я сиджу, звітую, і сам не знаю, куди я ці гроші дів.
Так само відбувається зі Степанівським НВК. Він не на території ОТГ, але ми фінансуємо більше 70%.
Та сама ситуація із стадіоном, який знаходиться тут, але…
Смішно, коли Олександр Петрович Карпенко виходить і каже, що ми йому передаємо книжок мало, а залишаємо собі багато, бо ми обслуговуємо район. Так де тут подвійні стандарти? Вони досі живуть в районі, який обслуговує все, а за нас говорять так.
Ми не проти і не зазіхали ні на що. Так, були плани щодо приміщення бібліотеки, ми говорили про це. Але ми не ховалися, ми відверто про це казали. Якщо людям дуже треба ця бібліотека, бібліотечний фонд і саме приміщення, але вибачте, скільки років у бібліотеці не робився ремонт? На дах гляньте, на сам фасад, у кущах яких вона.
Це більше, ніж політика. Там немає нічого”.
