Сергій Лавський
Редактор
  • Члени комісії оцінювали кандидатів на посаду керівника Менської гімназії таємно

    22 травня відбувся конкурс на посаду керівника Менської гімназії. Переможницею визнали Тетяну Хоменко. Конкурс складався з трьох частин: тестування; вирішення ситуаційних завдань; презентація перспективного плану розвитку закладу.

    Вирішення завдань та презентації члени комісії оцінювали на свій розсуд. “Менщина” зробила запит до міськради з проханням оприлюднити результати поіменного оцінювання членів комісії, щоб забезпечити відкритість і прозорість їх роботи.

    Кожен із 10-ти членів комісії мав аркуш, у якому ставив оцінки учасникам конкурсу. Нам прислали копії цих аркушів, але без підписів. Тобто, встановити, хто з членів комісії ставив ці оцінки, неможливо. Але можна зробити деякі висновки. Наприклад, за вирішення завдань і презентацію найбільше балів отримала Ніні Котченко, найменше – Тетяна Хоменко. При цьому за ці завдання троє членів журі поставили Тетяні Хоменко максимальні бали – 20 з 20, один поставив 19 з 20. (детальніше https://bit.ly/3i0vMdz).

    На відеозаписі конкурсу, який оприлюднила міськрада, результати оцінювання також не зафіксовані https://youtu.be/7s13QU5qFu0
    Зі списком членів комісії можна ознайомитися у кінці допису.

    —-

    Нагадаємо загальну суму балів за тестування, вирішення ситуаційних завдань та презентацію перспективного плану розвитку закладу, яку отримали кандидати:

    Тетяна Хоменко – 43,8
    Людмила Гречуха – 36,6
    Ніна Котченко – 43,2

    Зокрема, за тестування Тетяна Хоменко отримала 29 з 30 балів, Людмила Гречуха – 21, Ніна Котченко – 27. Це результати, які були оголошені після повторного засідання комісії. Це засідання відбулося після заяви Ніни Котченко щодо перегляду результатів, адже у неї були сумніви щодо правильності оцінювання двох питань тестування.

    На повторному засіданні члени комісії встановили, що в одному з питань дійсно була допущена технічна помилка, у результаті зарахували Ніні Котченко додатковий бал, а з інших конкурсанток по одному балу зняли. Розрив загальної суми балів між Тетяною Хоменко і Ніною Котченко зменшився з 2,6 до 0,6. Результати другого спірного питання члени комісії залиши без змін https://bit.ly/31mIhKG

    “Менщина” дізналася у заступниці міського голови Тетяни Вишняк, що питання для тестування розробляв відділ освіти міськради. Ці тести до конкурсу зберігалися у сейфі відділу освіти. Хто саме мав до них доступ, не відомо https://bit.ly/386s6lU

    —-

    Члени конкурсної комісії:

    1. Тетяна Вишняк – заступник міського голови міськради
    2. Ірина Лук’яненко – начальник відділу освіти міськради
    3. Олена Бикова – завідувач методкабінету відділу освіти міськради

    4. Марина Москальчук – голова постійної комісії міськради з питань освіти

    5. Віктор Кулагін – голова профспілкової організації Менської громади Профспілки працівників освіти і науки України
    6. Олена Колот – голова профспілкової організації гімназії

    7. Олена Назаренко – представник від трудового колективу гімназії
    8. Наталія Жидкова – представник від трудового колективу гімназії

    9. Юрій Захарченко – представник від батьківського комітету гімназії
    10. Наталія Довга – представник від батьківського комітету гімназії

  • При виборі центру району рекомендують враховувати наявність автомобільних доріг та кількість населення

    Ми вибрали основні критерії вибору центрів майбутніх районів відповідно до Методичних рекомендацій підготовлених Мінрегіоном. Вирахували відстань між потенційними центрами Північого району до центрів громад району. А також знайшли дані про кількість населення райцентрів.

    Звертаємо увагу, що методичні рекомендації мають виключно інформаційний характер і не обов’язкові до виконання.

    Отож, відповідно до методички, адміністративний центр району – це населений пункт, визначений для розташування місцевого органу виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад.

    Адміністративні центри районів визначаються в такій послідовності:

    1) міста – обласні центри;

    2) міста, чисельність постійного населення яких становить не менше, ніж 50 тисяч осіб.

    Якщо межі двох або більше міст, чисельність постійного населення яких становить не менше, ніж 50 тисяч осіб, розташовані один від одного на відстані менше, ніж 30 кілометрів, адміністративним центром району визначається місто, чисельність постійного населення якого найбільша.

    Зона доступності адміністративного центру району – територія навколо адміністративного центру району.

    Зона доступності визначається по автомобільних дорогах з твердим покриттям на відстані до 60 кілометрів від межі адміністративного центру району.

    Зона доступності може бути більшою чи меншою, ніж 60 кілометрів, з урахуванням якості автомобільних доріг або особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють сполучення між окремими населеними пунктами та адміністративним центром району (ріки без мостів, гори тощо).

    Чисельність постійного населення району має становити, як правило, не менше, ніж 150 тисяч осіб.

    Джерела:

    Методичні рекомендації щодо критеріїв формування районів підготовлені Директоратом Мінрегіону https://bit.ly/37xNcta

    Інформація “Карти Google” (маршрути які рекомендував сервіс) https://bit.ly/3dbSH1D

    Інформація Головного управління статистики у Чернігівській області (станом на кінець 2019 року) https://bit.ly/2N0MY4n

  • У Блистові люди стурбовані можливим переорюванням заливного лугу

    Сьогодні, 26 травня, блистівчани повідомили “Менщину”, що землевпорядна організація проводить якісь роботи на лузі. Вони хвилюються, що йде підготовка до розорювання лугу, як в інших селах.

    За словами старости Блистівського округу Романа Боюна, він в курсі ситуації і виїхав на поле, де зібралися люди. Міський голова Геннадій Примаков повідомив, що також в курсі ситуації і що спеціаліст міськради вже виїхав у Блистову, щоб розібратися з ситуацією на місці.

    За інформацією Романа Боюна, ТОВ “Українська долина” декілька років оформляло землю блистівчан і укладало з ними договори оренди на сіножать. Частина людей здали паї в оренду, частина – ні. Нещодавно ТОВ “Українська долина” передало частину орендованої землі в суборенду ТОВ “Сапфір-Агротех”.

    За інформацією аналітичної системи YouControl, ТОВ “Українська долина” зареєстроване у м. Чернігів. Власник і керівник компанії – Юрій Павленко (Корюківський район, село Піски).

    ТОВ “Сапфір-Агротех” зареєстроване в селі Хоробичі Городнянського району. Співвласник і керівник компанії – Олександр Корецький (місто Кіровоград). Також співвласниками є Михайло Кулешір та Сергій Саусь (Кіровоградська область, с. Тишківка).

    Місцеві жителі хвилюються, що орендарі хочуть перенести ділянки, які не отримали в оренду, на край земельного масиву, а потім переорати луг.

    Чекаємо від представників влади офіційної інформації по цьому питанню.

  • Від чого помирали жителі Менщини протягом останніх 10 років

    Згідно зі статистичними даними, найпоширенішою причиною смертності у Менському районі є хвороби системи кровообігу (в основному – ішемічна хвороба серця).

    За 10 років 77% усіх смертей були викликані хворобами системи кровообігу. Торік (2019) цією хворобою був викликаний 81% смертей.

    Другою за поширеністю причиною смертності на Менщині є новоутворення (пухлини).

    Третьою – травми, отруєння та нещасні випадки.

    За інформацією “Вікіпедії”, в основі ішемічної хвороби серця лежить порушення кровотоку в судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м’яза. Переважно ішемічну хворобу серця зумовлює атеросклероз – хронічне захворювання, що уражає переважно великі артеріальні судини (внаслідок утворення атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується).

    Запобіганню атеросклерозу сприяють правильна організація режиму праці, відпочинку й харчування, систематичні заняття спортом, утримання від постійного вживання алкогольних напоїв та куріння. Літнім людям рекомендують обмежувати вживання в їжу продуктів, багатих на жири та холестерин (жовток яєць, вершкове масло, свинина, мозок).

    Дані надані Менською центральною районною лікарнею та Головним управлінням статистики у Чернігівській області (показники загальної смертності за 2010-2016 роки).

  • Хто розорює заплавні землі, прибережні захисні смуги, територію Смарагдової мережі, сіножаті та пасовища під Бірківкою?

    Недавно “Менщина” писала про підприємство “Сіверський край”, яке розорює луки біля Бірківки та про інші підприємства, які пов’язані з “Сіверським краєм” або його представниками: Олегом та Каріною Шитіковими https://www.facebook.com/menshchyna/photos/a.342614839084312/3211407702204997/

    Завдяки роботі учасників фейсбук-групи “Менщина – Екологія”, ми зібрали більше інформації про безпосередніх власників “Сіверського краю” https://www.facebook.com/groups/256012285546776/

    Власниками ТОВ “Сіверський край”, директором якого є Роговенко Юлія Дмитрівна (м. Чернігів), а публічно представляють яке Шитіков Олег Дмитрович (с. Шаболтасівка Чернігівської області) і Шитікова Каріна Миколаївна (с. Шаболтасівка Чернігівської області) є:

    1) Польова Олеся Сергіївна (м. Вишневе Київської обл.)
    2) Власенко Євгенія Юріївна (с. Петропавлівська Борщагівка Київської обл.)

    Про Польову Олесю Сергіївну відомо небагато. Разом з чоловіком Мішра Амітом, вони є ключовими особами “Групи родини Польових”, яка включає 32 компанії (за даними аналітичної системи YouControl). Також з групою пов’язаний брат Олесі Сергіївни – Польовий Андрій Сергійович. Основними напрямками діяльності компаній групи є виробництво та реалізація агрохімії, вирощування та експорт сільгосппродукції, експорт дерева (ТОВ “Ранголі”). Також до складу групи входять аптечні заклади, IT-компанії та кілька закладів громадського харчування.

    У медіапросторі інформації по Польових і Мішра Аміта майже немає.

    А от про Власенко Євгенію Юріївну інформація є.

    Вона значиться також власницею ТОВ “Броварський молочний Альянс” і співвласницею СТОВ “Україна” (разом з Власенко Оленою Львівною). Її чоловік – Власенко Андрій Володимирович, директор ДП “Укрліктрави”, депутат Миколаївської обласної ради.

    Завдяки декларації чоловіка ми можемо дізнатися про мільйонні статки родини
    https://public.nazk.gov.ua/declaration/65644c6d-eaf1-483d-a3ef-6eaa55ed401a

    Зокрема, завдяки Bihus.info дізнаємося, що сума грошових активів декларанта і родини більше ніж у 10 разів вища за суму всіх їх доходів https://declarations.com.ua/declaration/nacp_65644c6d-eaf1-483d-a3ef-6eaa55ed401a

    За інформацією “Центру протидії корупції”, Андрій Володимирович – громадянин України, народився 13 жовтня 1977 року, має вищу освіту, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, ФОП, фермер, живе в місті Миколаїв. На місцевих виборах у 2015 році балотувався від партії “ПП ВО “Батьківщина”” до Миколаївської обласної ради https://pep.org.ua/uk/person/25777

    За інформацією сайту Миколаївської обласної ради, Андрій Володимирович є головою постійної комісії ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів http://www.new.mk-oblrada.gov.ua/deputy?deputy_id=7

  • Долину Десни включили до Смарагдової мережі Європи, як територію особливого природоохоронного значення

    Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило, що зараз йде розробка законопроєкту “Про території Смарагдової мережі”, який має забезпечити збереження місць проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу (детальніше https://menr.gov.ua/news/32142.html).

    Смарагдова мережа України – українська частина Смарагдової мережі Європи, мережі територій особливого природоохоронного значення. Мережа проєктується в державах, які є сторонами Бернської конвенції (всього 26 держав). До Бернської конвенції приєдналася й Україна (детальніше https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436/96-%D0%B2%D1%80 ).

    У грудні 2019 року постійний комітет Бернської конвенції (головної інституції Ради Європи в питаннях охорони дикої природи) включив до Смарагдової мережі 106 нових територій в межах України, які потребують охорони на рівні всієї Європи (долини річок, комплекси степових балок, болота, дикі природні каньйони), в тому числі долину річки Десна. За незначним винятком, усі ці землі раніше не мали охоронного статусу.

    Побачити, які території входить до складу мережі, можна на карті за посиланням https://carto-lab.maps.arcgis.com/apps/webappviewer/index.html?id=1cbd73653a3a405b9702625c839b93f4

    Також Смарагдову мережу було включено в якості інформаційного шару до Публічної кадастрової карти України
    https://map.land.gov.ua/?cc=3547967.4738439727,6704166.947910117&z=9&l=pcm_sm_merega,kadastr&bl=ortho10k_all

    “Наразі Україна є самою розораною країною у світі й вона має лише 20% дикої природи, тому для неї особливо важливим є виконання природоохоронних заходів” – дана інформація була озвучена під час публічної дискусії “Реформи для природи”, організованої Комітетом з питань екологічної політики та природокористування (детальніше https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/190837.html )

  • Кому може допомогти Територіальний центр соціального обслуговування?

    Територіальний центр соціального обслуговування (Терцентр) Менської міської ради утворений для обслуговування громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

    Скористатися його послугами мають право громадяни, які не здатні до самообслуговування та які не мають дітей працездатного віку, зокрема:

    – громадяни похилого віку (чоловіки, які досягли віку 60 років, жінки, які досягли віку 59 років 6 місяців, а також громадяни, яким до досягнення пенсійного віку залишилося не більш як півтора року);

    – люди з інвалідністю (які досягли 18-річного віку, крім людей, які отримали інвалідність у наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання);

    На платне обслуговування мають право ці самі категорії громадян, але які мають дітей працездатного віку.

    Терцентр складають такі підрозділи:

    – відділення соціальної допомоги вдома;
    – відділення денного перебування;
    – відділення стаціонарного догляду (с. Стольне);
    – відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.

    За інформацією директорки Терцентру Наталії Гончар, станом на 10 квітня 2020 року, у них на обліку перебувало 456 громадян похилого віку та з інвалідністю, які потребували допомоги.

    Щоб отримати консультацію або стати на облік потрібно звернутися до Терцентру за телефоном 2-36-89.

  • Які дороги Менщини очікують ремонту

    “Менщина” зібрала інформацію про деякі дороги нашого району, які ремонтують зараз та планують ремонтувати у найближчий час (про дороги на Куковичі та Бігач, у Макошине та Феськівці). Зокрема, дізналися, хто робитиме ремонт та скільки він коштуватиме. Також ми описали, що можна зробити, щоб в план ремонту включили й інші дороги.

    Дорога на Куковичі

    На днях відремонтували дорогу на Куковичі (від дороги Мена-Макошине до Кукович). Протяжність – 4,8 км. Відноситься до доріг місцевого значення. Знаходиться на балансі Управління капітального будівництва облдержадміністрації.

    Тендер на ремонт цієї дороги виграло менське ПрАТ “ШРБУ № 82”. Мають зробити поточний ремонт (окремими ділянками) на суму 1 мільйон 549 тисяч гривень, протягом червня https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-17-001387-b

    Тут кошторис на ремонт (для тих, хто хоче детальніше покопатися в грошах) https://drive.google.com/file/d/1Lb31tiWJ23DbYp1-rN2a3TXVvt5efWp9/view

    Дорога в Макошине

    Завершився тендер на поточний ремонт дороги комунальної власності по вул. Дружби в смт Макошине. Переможець – менське ПрАТ “ШРБУ № 82”. Мають зробити ремонт на суму 296 тис. 854 грн, протягом червня https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-14-001294-a

    Дорога в Феськівці

    Також завершився тендер на поточний ремонт дороги комунальної власності по вул. Миру в с. Феськівка. Переможець – менське ПрАТ “ШРБУ № 82”. Мають зробити ремонт на суму 256 тис. 250 грн, протягом червня https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-14-001284-a

    Дорога на Бігач

    Дорогу на Бігач ще тільки планують ремонтувати. Ось інформація про тендер на ремонт (13,8 км, окремими ділянками) https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-17-000485-c

    Очікувана вартість – 4 млн 401 тис. грн. Початок аукціону – 23 липня.

    Дорога відноситься до доріг місцевого значення. Знаходиться на балансі Управління капітального будівництва облдержадміністрації.

    Інші дороги

    Інформації про ремонти інших доріг на “Прозоро” ми не знайшли. Можливо вони не внесені в план поточного ремонту на цей рік, або ж на них планують робити лише ямковий ремонт. Для того, щоб дорогу внесли в план ремонту радимо звертатися з відповідними вимогами до місцевих органів влади. При цьому потрібно враховувати, в чиїй зоні відповідальності знаходиться дорога.

    Ось алгоритм звернень по деяких дорогах (тих, про які наші читачі питали у коментарях).

    Дорога до Лісок і Осьмаків є частиною дороги державного значення Корюківка-Синявка-Блистова-Мена і знаходяться на балансі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області (Укравтодору). Ліски й Осьмаки – в Менській ОТГ. Так що потрібно звертатися в Менську міську раду (зокрема, до старост Лісківського та Осьмаківського округів), або райдержадміністрацію – щоб сказали, є вона в планах на ремонт чи ні, або подали звернення на САД.

    Дорога Осьмаки-Ушня знаходиться на балансі облдержадміністрації. Ушня – в Менській ОТГ. Так що потрібно звертатися в Менську міську раду (зокрема, до старости Ушнянського округу), або райдержадміністрацію – там зможуть сказати, є вона в планах на ремонт чи ні. Якщо немає, то можна попросити (повимагати), щоб вони подали звернення на облдержадміністрацію про включення її до цих планів.

    Дорога Мена-Данилівка знаходиться на балансі облдержадміністрації. Данилівка не в Менській ОТГ. Так що потрібно звертатися в Данилівську сільську раду, райраду або райдержадміністрацію – там зможуть сказати, є вона в планах на ремонт чи ні. Якщо немає, то також можна вимагати, щоб вони подали звернення на облдержадміністрацію про включення її до плану ремонтів.

    Щоб дізнатися в чиїй зоні відповідальності знаходяться інші дороги, перейдіть за посиланням https://goo.gl/aW9KmF

  • Дорогу Мена-Макошине знову ремонтуватимуть?

    Вчора, 17 червня, депутатка міськради Людмила Леонтієва написала в інтернет-групі “Макошине 17”, що дорогу Мена-Макошине будуть ремонтувати на наступному тижні. Мовляв, планується ямковий ремонт. Що саме мається на увазі під “ямковим ремонтом” (чергова засипка сумішшю з щебенем чи асфальтобетонною сумішшю, як на дорозі Мена-Максаки) наразі невідомо (детальніше – https://goo.gl/7aXShH )

    Нагадаємо, що у серпні 2017 року “Менщина” отримала повідомлення, що дорогу Мена-Макошине полагодили, але, за словами автора повідомлення, відремонтували не всі ями, а ті що відремонтували – просто засипали сумішшю з щебенем.

    Після цього ми спробували знайти замовника робіт, щоб дізнатися, чи саме такий ремонт він замовляв і скільки за нього заплатили коштів платників податків. Спочатку звернулися в міську раду, там нам сказали, що це дорога районного значення і до неї міськрада не має відношення. В райдержадміністрації нам відповіли, що також не замовляли цього ремонту, пояснили, що дана дорога має статус державної й перебуває на балансі Служби автомобільних доріг в Чернігівській області (“Укравтодору”). “Укравтодор” на наше звернення не відповів (детальніше – https://goo.gl/3Ejg7V )

    Також ми дізналася, що експлуатаційне утримання (ремонт) дороги Мена-Макошине, на замовлення “Укравтодору”, здійснює філія “Менський райавтодор” ДП “Чернігівський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (детальніше – https://goo.gl/ra8qbd )

    У січні частину дороги Мена-Макошине знову відремонтували – засипали деякі ями сумішшю з щебенем. У фейсбук-групі “Макошине 17” (адміністратором групи є макошинка, депутатка міськради Людмила Леонтієва) анонімний дописувач повідомив, що на його думку, ремонт був проведений не якісно і хотілося б дізнатися, скільки за нього заплатили.

    Після цього ми опублікували публічне звернення до представників місцевої влади (міського голови, депутатів, членів виконкому та працівників апарату міськради) з проханням з’ясувати, у яку суму обійшовся ремонт дороги та задовольнити суспільний інтерес. Адже дорога знаходиться на території Менської громади й має важливе значення для її жителів (детальніше – https://goo.gl/tePMzD ). Але станом на сьогодні, 18 червня, у нас немає інформації про те, щоб хтось з представників влади оприлюднив інформацію про це.

    Сьогодні ми відправили запит до Служби автомобільних доріг в Чернігівській області (“Укравтодора”), з проханням повідомити, скільки витратили коштів на ремонт вищезгаданої дороги в серпні минулого року та в січні нинішнього. Також попросили розповісти, чи планується ремонт у нинішньому році. Якщо так, то який (ямковий, поточний чи капітальний), яка сума передбачена на ремонт та хто буде виконувати роботу. Чекаємо на відповідь.

    Нагадаємо, що нещодавно “Менщина” зустрічалася з представниками філії “Менський райавтодор”, щоб отримати їх коментарі щодо ремонту дороги Мена-Максаки (детальніше – https://goo.gl/qiSQ7m ). На зустрічі ми, зокрема, попросили пояснити, як органи влади, в управлінні яких знаходяться дороги, визначають, коли і яку дорогу ремонтувати. За словами дорожників, деякі пропозиції по ремонтах подають вони самі, також пропозиції надають місцеві органи влади. Тож, мовляв, якщо жителі Менщини хочуть, щоб ту чи іншу дорогу включили в план ремонту, вони мають подавати відповідні звернення до місцевих органів влади.

    Органами місцевої влади Менщини є:
    – Менська міська рада (зокрема, старости та депутати)
    – Менська районна рада
    – Менська районна державна адміністрація

    На фото: дорога Мена-Макошине, квітень 2018 року. Фото з фейсбук-групи “Макошине 17”

  • Хто на Чернігівщині платить за воду більше від менян?

    Ми з’ясували, що на Чернігівщині працює 22 підприємства, які надають дані послуги (можете побачити в таблиці). З них, три приватні: “Менський комунальник” (Мена), “Комунальник” (Сновськ) та “Комунальник (Н.-Сіверський), інші 19 комунальні.

    На даний час “Менський комунальник” надає послуги по таким тарифам:
    – водопостачання – 11,64 грн за 1 куб. м.;
    – водовідведення – 28,76 грн за 1 куб. м.;
    – разом – 40,40 грн за 1 куб. м..

    Якщо розмістити тарифи підприємств у список від найвищих до найнижчих, то по загальній вартості (водопостачання й водовідведення) “Менський комунальник” опиниться на 7-му місці з 22-х, по вартості водопостачання – на 12-му, по вартості водовідведення – також на 7-му.

    Нагадаємо, що два місяці тому “Менський комунальник” пропонував підвищити тарифи до 65,68 гривень: на водопостачання – 20,92 грн за куб. м., на водовідведення – 44,76 грн за куб. м. (детальніше https://goo.gl/sgg2aw). Міськрада їх не затвердила.

    Якщо б нові тарифи ввели, то в списку підприємств “Менський комунальник” опинився б на 1-му місці як по загальній вартості тарифів (водопостачання і водовідведення), так і по тарифах на водопостачання і водовідведення окремо.

    На даний момент найвищий тариф по загальній вартості у ПрАТ “Комунальник” (Сновськ) – 53,96 грн за куб. м., по водопостачанню у КП “Вода” смт Короп – 17,50 грн за куб. м., по водовідведенню також у Сновську – 37,82 грн за куб. м..

    Варто зазначити, що по загальній вартості тарифів перше, третє і сьоме місця займають приватні підприємства. Але при цьому у нас немає інформації, чи отримували комунальні підприємства дотації з місцевих бюджетів. Якщо отримували, то фактична вартість водопостачання і водовідведення для людей, які користуються послугами таких підприємств, може бути вищою.

    Інформацію про тарифи на водопостачання та водовідведення в області (станом на 1 червня 2018 року) “Менщина” отримала від Департаменту житлово-комунального господарства Чернігівської облдержадміністрації.